Кавун: вирощування, посадка, догляд та кращі сорти

Кавун – це однорічна баштанна культура з роду Citrullus, яку можна виростити на власній ділянці навіть у регіонах з коротким літом, якщо правильно обрати спосіб посадки. У відкритий ґрунт насіння сіють, коли земля прогріється до 12-14°C, розсаду висаджують місяць пізніше, а в холодніших областях кавун вирощують у теплиці з подвійним плівковим покриттям. Урожай визріває від 54 днів у ранньостиглих гібридів до понад 100 днів у пізньостиглих сортів, придатних для зберігання аж до весни.

Це трав'яниста однорічна рослина, яка належить до баштанних культур. Вона є частиною роду Кавун (Citrullus), який у свою чергу відноситься до родини Гарбузові. Історична батьківщина рослини – Африка; зона найбільшого генетичного різноманіття диких форм лежить у Намібії, Ботсвані та на півдні континенту, хоча сучасні генетичні дослідження вказують, що найближчим диким родичем культурного кавуна є так званий кордофанський дінь із Судану – форма того ж виду, що й культурний кавун. У цих же регіонах Африки й досі росте колоцинт – окремий, гіркий вид того самого роду, який довгий час вважали прямим предком кавуна, хоча новіші генетичні дані ставлять цю версію під сумнів.

Кавун почали окультурювати ще близько 2000 років до н.е. у Стародавньому Єгипті. Кавунове насіння знайшли археологи в гробниці одного з єгипетських фараонів – Тутанхамона, який правив орієнтовно у 1332-1323 роках до н.е. Рослина була досить відомою, і про неї писали давньоримські автори – зокрема, Плінію Старшому належить один із перших письмових описів цього плоду в античній літературі. Ця обставина доводить, що баштанна культура була знайома і давнім римлянам, які вживали кавуни у свіжому вигляді та засоленими, а ще використовували їх, щоб готувати мед.

Цікаво, що вирощуванням кавуна займалися й у Китаї, де культура прижилася під ім'ям «диня Заходу». Культивували рослину й араби, причому з конкретним призначенням – кавун вживали перед основним прийомом їжі, щоб він очищав організм.

На територію Європи кавун потрапив завдяки походам хрестоносців, хоча до районів нинішньої території колишньої Російської імперії його завезли ще в XIII-XIV століттях.

Наразі лідируючі позиції з вирощування кавуна утримує Китай, а у дещо менших обсягах його вирощують Єгипет, Іран, Туреччина, Узбекистан. Втім, країн, яким ця культура знайома, набагато більше. І в нашій державі це традиційне, улюблене багатьма літнє частування.

Для вирощування баштанної культури найкраще підходять території з довгим, спекотним та сухим літом, а також короткою і не надто холодною зимою. У ці умови добре підпадає південь України, де вирощують кавун для всієї країни, зокрема на експорт. До речі, якщо в південних областях хочеться отримати плоди вже в липні, а не з середини серпня, ділянку на початковому етапі накривають плівкою – це прискорює прогрівання ґрунту й дає рослинам старт на кілька тижнів раніше.

Відмінні риси кавуна

Рослина характеризується наявністю безлічі тонких розгалужених пагонів зі згладжено-п'ятигранними стеблами. Пагони виростають у довжину до 4 метрів, бувають повзучими і кучерявими, а молоді кущі визначаються за густим опушенням пагонів. Листя у культури черешкові, шорсткі і жорсткуваті, розташовуються по черзі; вони мають трикутно-яйцеподібну форму із серцеподібною основою, і на поверхні листових пластин є опушення. Кавунове листя в довжину зазвичай становить від 8 до 22 см, тоді як ширина знаходиться в діапазоні 5-18 см.

Кавун цвіте влітку. Квітки бувають трьох видів: чоловічі, жіночі та гермафродитні, а доповнюють їх приквітки, що формою нагадують своєрідні човники.

Рекомендуємо переглянути: Чорниця: властивості, вирощування, види

Культура плодоносить ягодою-кавуном – це багатонасінний гарбуз з гладкою шкіркою, під якою ховається солоденька соковита м'якоть червоного або рожевого забарвлення. Втім, це не жорсткі стандарти: зараз вирощуються й сорти із жовтуватою м'якоттю, і відрізнити такі плоди можна по шорсткій кірці.

Як вирощувати кавун за допомогою насіння?

На відкритих ділянках баштанна культура вирощується тільки через розмноження насінням, і тут є різні варіанти. Вирощувати кавун можна як за допомогою розсади, так і висаджуючи насіннєвий матеріал безпосередньо в ґрунт.

Висівати насіння відразу на ділянку можна тільки в регіонах з теплим кліматом, коли земля прогрівається до температури 12-14°C та проведена відповідна підготовка. Вона включає:

1. Підготовка насіння. Спершу насіння варто продезінфікувати – загорнути у вологу тканину, змочену слабким розчином марганцівки, і залишити на 15-20 хвилин, а потім промити під проточною водою. Далі їх засипають у термос, туди заливається нагріта до 50°C вода. Місткість залишається, поки з насіння не з'являться перші паростки, після чого насіннєвий матеріал обережно дістається.
2. Підготовка ділянки. Для сівби необхідно підготувати лунки глибиною близько 8 см, які розташовуються на відстані 1 метр один від одного. На дно кожного поглиблення засипаються: амофоска (1 ч.л.), деревна зола (1 ст.л.) та перегній (1 кг) – все це перемішується з ґрунтом і заливається парою літрів води.

Безпосередньо посадка насіння виглядає так. У кожну ямку закладаються 2-3 насінини на глибину 5-7 см, рівномірно розподілені на дні на відстані одна від одної, а потім лунки заповнюються землею та утоптуються. На цьому процедуру можна вважати закінченою, оскільки полив спочатку не потрібен.

Перші сіянці показуються з ґрунту вже приблизно через 7-10 днів. Якщо ж ґрунт був холодним під час посадки, це займає більше часу – і тут варто бути обережними, бо через дуже низьку температуру землі сіянці можуть і зовсім загинути. Через це висадку найкраще проводити не раніше 20-х чисел травня.

Як тільки у молоденьких рослин виростає по 3-4 справжні листки, ділянка проріджується, щоб усунути нежиттєздатні, ослаблені сходи – останні просто зрізаються за рівнем ділянки.

Як вирощувати кавун за допомогою розсади?

Цей спосіб рекомендується для місцевості з порівняно коротким літом. Розсада готується у травні, а через те, що баштанна культура погано переносить пікірування, насіння висівається в індивідуальні ємності об'ємом 300 мл і більше.

Для посіву готується субстрат, куди входить по одній частині дернової землі, торфу та піску. Потім на кожні 5 літрів підготовленого субстрату додається ще аміачна селітра (50 г) та подвійний суперфосфат (100 г).

Перед висаджуванням насіння в ємності необхідні передпосівні підготовчі роботи. Для цього насіннєвий матеріал на півгодини замочується у воді температурою близько 55°C, а потім поміщається у вологий пісок для пророщування та залишається в місці із середньою температурою 25°C.

Коли пробиваються перші паростки, сіянці розсаджуються в ємності по 2-3 штуки. Звертаємо увагу, що паростки кладуться на поверхню субстрату, засипаються зверху піском, після чого тара накривається склом або поліетиленовою плівкою. Посудини з розсадою оптимально тримати в місці, де температура повітря не опускається нижче рівня 30°C.

Перші сіянці зазвичай з'являються через тиждень. Як тільки це відбувається, укриття потрібно зняти, а розсаду перенести у відносно прохолодне місце з температурою приблизно 16-18°C.

За розсадним матеріалом потрібен досить ретельний догляд: своєчасний і регулярний полив, підживлення, а також забезпечення достатнього світла. Останнє необхідне з огляду на те, що кавун як культура потребує світлових днів тривалістю не менше 12 годин. Тут бажано дотримуватися таких рекомендацій:

1. Поливати розсаду потрібно частинами, чекаючи повного вбирання води до субстрату. При цьому не можна, щоб рідина потрапляла на листові пластини.
2. Після того, як сформувався третій справжній листочок, необхідно приступати до підживлення. Для цього можна використовувати розчин комплексного мінерального добрива або коров'як у рідкій формі.

Приблизно за 10-12 днів до пересадки розсади необхідно переходити до її загартовування: ємності виносять на свіже повітря – спочатку на годину, потім на пару годин, і поступово продовжують цей період до 24 годин.

Важливе уточнення: кавуну протипоказане пікірування через те, що є великий ризик пошкодити кореневу систему. Аналогічно не варто проводити прищипку.

Особливості висадки розсадного кавуна на відкриті ділянки

Коли висаджувати?

Розсадний матеріал переносять у відкритий ґрунт приблизно через місяць після засіву насіння. Визначити потрібний час досить просто – на рослинах вже сформувалося по 5-6 справжніх листових пластин. За дотримання всіх правил вирощування розсади це припадає на кінець травня-початок червня.

Бахчева культура потребує сонячної ділянки, захищеної від сильних вітрів, і бажано, щоб вона перебувала з південного, південно-східного боку. Ідеально, якщо до кавуна на цій землі росли багаторічні трав'янисті рослини, однорічні бобові, цибуля або капуста. А от садити баштанну культуру після будь-яких гарбузових, а також пасльонових культур – кабачків, томатів, динь, картоплі, перцю, баклажанів – не можна. Варто додати важливий момент: періодичність висаджування на одній і тій самій ділянці становить 6-8 років.

Вимоги до ґрунту

Ідеальний ґрунт для висаджування кавуна – супіщаник або піщаник з водневим показником (pH) на рівні 6,5-7, тобто з нейтральною кислотністю. Зауважимо, що підготовкою ділянки необхідно зайнятися завчасно, і підготовчі роботи зазвичай виконуються восени.

Підготовка полягає в тому, що після перекопування ґрунту вноситься комплекс добрив. На кожен м² ділянки слід використовувати:

1. суперфосфат (40-45 г);
2. сірчанокислий амоній (25-35 г);
3. калієву сіль (15-25 г);
4. перепрілий гній (близько 5 кг) – у жодному разі не можна брати свіжий гній.

У важкі ґрунти додатково слід додати по 1,5-2 відра піску, так само на кожен квадратний метр.

Правила висаджування розсадного матеріалу

На виділеній під кавун грядці викопуються лунки на відстані 1-1,5 м з дистанцією між рядами близько 2 м, бажано в шаховому порядку – так рослини краще освітлюються і менше затіняють одна одну. У кожну ямку заливається до 2 л води, а після цього алгоритм дій виглядає так:

1. Розсада висаджується по лунках, при цьому рослини заглиблюються по сім'ядольні листки.
2. Після висаджування рослини засипаються ґрунтом, який відразу слід ущільнити.
3. Простір у радіусі 10 см від кущиків засипається піском, щоб уникнути утворення кореневої гнилі.
4. Останній етап – розсадний матеріал поливається теплою водою.

Важливе доповнення: доки кавунове листя не набере достатнього тургору, культуру слід захистити від прямого сонячного світла.

Вертикальний спосіб для невеликих ділянок

Якщо земля обмежена, кавун можна вирощувати не горизонтально, розстеляючи батоги по грядці, а вертикально – на шпалерах чи іншій опорі, як огірки. Цей спосіб економить простір і полегшує догляд: батоги не заважають прополюванню, а плоди простіше оглядати на хвороби. Мінус один – під час формування зав'язей важкі плоди доведеться підв'язувати окремо, у сітках чи тканинних гамачках, інакше вага кавуна просто зірве стебло з опори.

Правила вирощування кавуна в теплиці

Тепличні умови для кавуна слід забезпечити в регіонах, де літо недостатньо довге і дуже прохолодне. Це пов'язано з тривалим періодом вегетації культури – близько 150 днів, а далеко не по всій території України набереться стільки теплих сонячних днів.

Щоб прискорити процес вегетації культури, розсаду краще вирощувати в кімнатних умовах, лише потім пересаджуючи її в теплицю – в останньої має бути подвійне плівкове покриття.

Насіння під розсадний матеріал висаджується в 20-х числах квітня. Розсаду, що підросла, пересаджувати безпосередньо в теплицю можна, коли ґрунт під теплицею прогріється хоча б до 12-14°C. Дуже важливо грамотно підготувати грядки під посадку, а для цього необхідно:

1. У кожній грядці прокопати траншеї на глибину багнета, і ґрунт на якийсь час прибрати.
2. У кожну траншею закласти суміш перегною та сіна, поверх насипати шар добрива з азотом і все це пролити гарячою водою.
3. Вийнятий раніше ґрунт повернути до траншеї.
4. Закрити ділянку чорним покривним матеріалом, залишивши її до безпосередньої висадки розсади.

Розсадний кавун садять у ямки, розташовані по грядках на відстані 70 см одна від одної. При висадженні рослини поглиблюють у ґрунт приблизно на 10 см, і відразу ж можна зайнятися встановленням шпалер для майбутньої підв'язки пагонів.

Для багатого врожаю необхідно поселити в теплицю кілька бджіл, які запилять квітки. Разом з тим, досвідчені садівники рекомендують вдаватися до штучного запилення як набагато більш результативного.

Відразу звертаємо вашу увагу: чоловічі квітки живуть лише кілька годин, і важливо встигнути запилити культуру в цей проміжок.

Запилювати кавун найкраще в ранковий час, коли в теплиці вже буде температура 18-20°C, а вночі вона не опускалася нижче 12°C. Сам процес запилення виглядає так:

1. Зриваються кілька чоловічих квіток.
2. У квіток обриваються всі пелюстки.
3. До кожного рильця жіночої квітки прикладаються пильовики кількох чоловічих екземплярів.

Це оптимальний алгоритм, який допоможе досягти кращої врожайності. Усі роботи потрібно виконувати акуратно, але швидко.

Для більш впевненого та швидкого зростання батогів потрібна їх прищипка. Важливо пам'ятати, що над плодами за підсумком має бути не більше 5 листків, а слабкі пагони підлягають обов'язковому видаленню. Також слід враховувати, що кожен кущ "витягує" не більше 5 зав'язей – якщо їх більше, потрібно буде відривати зайві.

Перше підживлення проводиться після того, коли батоги виростають до 30-50 см в довжину. Підгодовують кавунові кущі в такий спосіб:

1. Зробіть невеликі канавки на відстані 20 см від кущиків.
2. Залийте в канавки зброджений курячий послід або коров'як, розведені відповідно 1:20 або 1:10.

Друге підживлення необхідно провести перед утворенням бутонів, а третє – після формування зав'язей. Принцип добрива той самий, проте канавки необхідно робити на відстані від кущиків 40 см.

Вибір на користь органічних добрив невипадковий: вони чудово підходять для удобрення культури, тому і в перший, і в другий захід використовуються саме курячий послід чи коров'як.

Щоб кавуни рівномірно і повноцінно дозрівали, їх треба регулярно перевертати. Також рекомендується систематичне провітрювання теплиці, щоб не застоювалося повітря.

Як доглядати за кавуном?

При вирощуванні баштанної культури на відкритій ділянці догляд за нею не становить особливих труднощів. Є кілька рекомендацій, які допоможуть вам зібрати рясний урожай:

1. своєчасно проріджуйте сходи, позбавляючись найслабших рослин;
2. вчасно поливайте кущі, пропалюйте грядки, прищипуйте батоги і розпушуйте ґрунт.

Вперше проріджувати культуру потрібно, коли на кожному кущику сформується по 3-4 справжніх листочки. У кожній ямці залиште 1-2 рослини, а зайві обріжте за рівнем ґрунту. Якщо слабких сіянців не спостерігається і вам шкода обрізати їх, тоді можна спробувати акуратно відсадити їх – ймовірність позитивного результату дуже висока.

Пропонуємо переглянути: Голубика садова – вирощування в саду, сорти

Коли на кожному кущі сформується по кілька зав'язей, необхідно залишити максимум 6 штук, а решту обрізати. І ще один момент: під усі кавуни, які дозріватимуть на самій землі, бажано підкласти шматки матеріалу, що не піддається гниттю – найкраще для цієї мети підходить харчова фольга, хоча це також можуть бути шматки поліетилену або руберойду.

Як поливати кавун?

Культура вимагає рясного та регулярного поливу. Поливати ділянку необхідно один раз на тиждень, витрачаючи на кожен квадратний метр в середньому 30 л води. При встановленні тривалої спекотної погоди, а також під час цвітіння полив потрібно проводити двічі на тиждень, і так, щоб зволожувався ґрунт як навколо рослин, так і в міжряддях.

Як тільки сформувалися плоди, необхідно поступово скорочувати обсяги поливу, а повністю його припиняють десь за два тижні до збирання врожаю. Якщо розглядати питання в цілому, то за літо кавун необхідно дуже рясно полити 3-4 рази: як тільки сформуються 6-7 листкових пластин, під час цвітіння, коли починають формуватися плоди – і тут варто враховувати погодні умови.

Коли починається період вегетації, через пару днів після поливання потрібно розпушити ґрунт на глибину 6 см, паралельно видаливши всі бур'яни. Процедуру бажано повторювати, поки рослини не утворять більш-менш цілісний килим – з цього моменту бур'яни вже не зможуть вижити. Також слід припинити розпушувати землю через те, що стає занадто високий ризик пошкодити сапкою розкинуту кореневу систему.

Коли і чим удобрювати кавун?

Приблизно через 15 днів після того, як ви пересадите розсаду на ділянку, культуру необхідно підгодувати. Вперше для підживлення підійде розчин нітрату амонію в концентрації 20 г на 10 л води, і на кожну рослину потрібно витрачати близько 2 л суміші. Якщо ви не хочете використовувати таке добриво, тоді можна взяти вищеописані розчини курячого посліду або коров'яку в концентрації 1:20 або 1:10 відповідно. Склад, з розрахунку на кожні 10 літрів, бажано доповнити хлоридом кальцію (15 г) та суперфосфатом (30 г).

Друге підживлення має відбутися, коли формуються бутони. Необхідно приготувати склад такої концентрації, щоб кожна рослина отримала: суперфосфат (6 г), нітрат амонію і хлорид кальцію (по 4 г). Підгодовувати культуру можна добривами і в сухій формі, але в цьому випадку до і після добрива потрібні рясні поливи.

Основні загрози кавуна

Подивитись відео про перші ознаки хвороб кавуна можна тут: Як виявити перші ознаки хвороби кавуна?

Хвороби кавуна

Є безліч захворювань, які можуть загрожувати баштанній культурі. Найчастіше її вражають:

1. різні гнилі (біла, чорна та ін.);
2. борошниста роса;
3. мозаїки;
4. плямистості;
5. антракноз.

Найкращий спосіб комплексної боротьби – профілактика шляхом підвищення стійкості культури до захворювань. Вона полягає в грамотній підготовці насіння до висіву, і ґрунту під висадку рослин, а також дотриманні агротехнічних правил. Це дозволяє посилити кущі, знизити рівень захворюваності до мінімуму та запобігти поширенню шкідників. Та оскільки певний рівень небезпеки все одно зберігається, розповімо про те, як вчасно визначати наявність хвороби та лікувати її.

Борошниста роса

Це грибкова хвороба, яку можна визначити за утворенням біло-сірого нальоту на листових пластинах. Уражене грибком листя досить швидко відмирає, а самі кавуни втрачають смак, втрачають свою форму і починають активно гнити.

Переноспороз

Ще одне грибкове захворювання, яке також часто називають несправжньою борошнистою росою. Спочатку воно вражає старе листя, і поступово поширюється на молоде. Визначається хвороба за жовтуватими нерівними плямами на листових пластинах, а також сірувато-фіолетовим нальотом з їхнього вивороту – форма кавунів стає потворною, а їхнє зростання припиняється.

Оливкова плямистість

При поразці цією хворобою по всьому кущі з'являються плями неправильної форми. Листя стає гофрованим, а на пагонах утворюються численні виразки, які відрізняє оливковий колір. Зав'язі активно сохнуть та відмирають.

Кутова плямистість

Збудником хвороби є бактеріоз, який зазвичай переносять шкідники. При захворюванні рослина покривається маслянистими білястими плямами, на листі з'являються дірки, які згодом розширюються. Пагони в'януть, а самі кавуни закінчують зростання, стають м'якими та прозорими.

Антракноз

Грибкове захворювання, інша його назва – мідянка. Зрозуміти, що кущі захворіли на антракноз, можна за утворенням на листі жовтих або бурих плям з рожевими подушечками. При підвищеній вологості повітря на поверхні листових пластин можна побачити рожевий наліт, а коли хвороба прогресує, кущ засихає та гине.

Сіра гниль

Всі поширені види гнилі по суті є грибковими недугами, і кожен із них нерідко провокує загибель рослин і навіть урожаю. Гниль руйнує пагони, листові пластини і безпосередньо плоди, а коренева гниль – ще й коріння.

Огіркова мозаїка

Це невиліковна вірусна хвороба. Вона відома давно, але ефективного лікування досі немає. Листя на захворілих кущах покривається блідо-зеленим мозаїчним візерунком, рослина починає відчутно гірше рости, а на її поверхнях утворюються здуття та горби.

Шкідники

Найбільше кавун страждає від всіляких шкідливих комах, і ймовірність втратити врожай через них набагато вища порівняно з недугами. Найбільш небезпечними є три види комах.

Озимі совки

Ці комахи небезпечні тим, що відкладають яйця безпосередньо на шкірці плода. З яйцекладки вилуплюються гусениці, які починають їсти кавун і швидко прогризають його кірку, а плід при цьому жовтіє та неминуче гине.

Дротяники

Так називається личинка жука-лускуна, і свою назву вона отримала через явну схожість із шматком дроту. У процесі харчування личинка обгризає насіння та сходи кавуна, через що культуру можна втратити вже невдовзі після посадки.

Бахчева попелиця

Ця комаха чи не найнебезпечніша через те, що переносить невиліковний вірус мозаїки. Також попелиця завдає серйозної шкоди кавунам, висмоктуючи з них соки.

Як боротися з хворобами та шкідниками?

Оптимальний спосіб боротьби з грибковими недугами – різні фунгіциди, наприклад на основі децис або фундазол. Визначитись з тим, який препарат підійде саме у вашому випадку, вам допоможе консультант у спеціалізованому магазині. Однак найбільшу ефективність демонструє профілактика, завдяки якій можна уникнути хвороби культури.

Профілактика передбачає дотримання агротехнічних правил для культури, стандартів сівозміни, а також догляд за кавунами, що дозрівають. Успішне поєднання всіх трьох елементів дозволить вам загалом забути про хвороби.

У боротьбі з баштанною попелицею високу результативність показує народний спосіб. Згідно з ним, обжиті шкідником частини кущів посипають сумішшю деревної золи та тютюнового пилу, узятих у співвідношенні 1:1, після чого на ці ділянки розпорошують воду. Через 20-25 хвилин землю на ділянці слід розпушити, щоб знищити шкідників, які потрапили з рослин на поверхню.

Боротьба з дротяниками та озимими совками виглядає так: необхідно взяти солодкі рослинні залишки або шматки макухи і використовувати їх як приманки. Через деякий час пастки разом із шкідниками забираються з ділянки та спалюються. Організувати пастки досить просто – у землі викопуються отвори глибиною 50 см, туди закладаються солодкі залишки коренеплодів та шматки макухи, а потім ямки накриваються щитами. Виймання вмісту пасток провадиться через 1-2 дні.

Акцентуємо увагу на тому, що шкідники переважно окупують ослаблені рослини, щодо яких було порушено правила догляду. Це ще раз підтверджує необхідність дотримання встановлених правил та стандартів догляду.

Збір та зберігання кавуна

Починати збирання врожаю необхідно тільки тоді, коли кавуни встигають досягти першого рівня знімної зрілості – це близько 5 днів до повного дозрівання. Збираючи їх раніше, ви серйозно збільшуєте ризик, що плоди не дозріють у сховищі. А зібрані на стадії повної зрілості кавуни не розраховані на тривале зберігання.

Визначити, що кавун досягнув стадії першої зрілості, можна за кольором насіння і м'якоті – кожному сорту культури властивий свій колір. Якщо брати в цілому, то у вчасно зібраних кавунів м'якоть рожевого кольору, яка під час дозрівання у сховищі змінюється на червону, при цьому рівень солодкості плодів не змінюється.

Пізньостиглі сорти кавуна краще пристосовані для тривалого зберігання. Вони характеризуються щільною потовщеною шкіркою, хоча м'якоть у таких плодів дещо грубувата. Урожай таких сортів збирають перед заморозками, і для збору потрібен заточений ніж або секатор, тому що плоди відрізають разом із квітконіжкою, якої має залишитись не менше 5 см. Відривати кавуни не рекомендується, оскільки найчастіше зона відриву пошкоджується і починає гнити.

Що стосується ранньо- і середньостиглих сортів культури, то тут урожай збирають у міру дозрівання плодів. Такі кавуни чудово підходять для споживання у свіжому вигляді, а також для маринування, засолювання або приготування варення.

Якщо ви шукаєте кавуни для тривалого зберігання, оптимально підходять плоди середнього розміру з товстою блискучою кіркою. Дуже важливо, щоб шкірка була повністю цілою, тобто без тріщин, вм'ятин, подряпин, м'яких зон. Щоб уникнути пошкодження кавунів, під час транспортування з ними потрібно дбайливо поводитись: не кидати, не укладати на тверді поверхні, перекладати в рукавичках. Укладаючи плоди на зберігання, необхідно контролювати, щоб вони не стикались один з одним – так ви уникнете поразки всього врожаю плодовою гниллю.

Оптимальним для зберігання кавуна вважається приміщення з відмінною вентиляцією, в якому вологість повітря підтримується на рівні 75-85%, а постійна температура коливається в діапазоні від 1 до 4°C. Зберігати врожай можна кількома способами:

1. У суху сонячну погоду набрати сухого моху. Дно дерев'яного ящика з товстими стінками необхідно вистелити товстим шаром моху, потім по черзі укладаються кавуни, які з усіх боків також обкладаються мохом. Таким чином тара заповнюється догори.
2. Спосіб, аналогічний до попереднього, тільки замість моху використовується деревний попіл.
3. Зробити густу бовтанку з алебастру чи глини. Кожен плід занурюється в ємність, потім викладається на просушування. Як тільки бовтанка засохне на шкірці, кавуни можна заносити на зберігання до підвалу.
4. Спосіб, аналогічний попередньому, тільки замість алебастру чи глини можна взяти парафін або віск. Їх необхідно розтопити на водяній бані, а потім кожен плід покрити напівсантиметровим шаром. Як тільки він підсохне, урожай можна заносити до льоху на зберігання.
5. Обмотати кожен плід натуральною щільною тканиною. Як тільки всі кавуни будуть обмотані, їх слід запакувати в сітки та підвісити під стелею у підвалі.
6. Поставити в льоху стелажі, а полиці вистелити товстим шаром соломи. На полиці викладаються кавуни, і кожен плід обкладається соломою з усіх боків.
7. Відшукати повністю темне та прохолодне місце вдома. Тут кавуни можна зберігати відносно довго за умови, що ви будете щодня їх перевертати.

Незалежно від обраного варіанту зберігання врожаю, досвідчені городники рекомендують щотижня оглядати його на предмет плодів, що загнивають, щоб своєчасно їх видаляти і не допускати ураження інших кавунів гниллю. Підібравши для себе оптимальний сорт, вірний спосіб і місце для зберігання, можна досягти того, що кавуни спокійно пролежать навіть до весни.

Види, сорти кавуна

Всі кавуни, які поширені в нашому регіоні і вирощуються городниками до своєї великої радості, а також пропоновані в магазинах, представлені видами з роду Кавун. Їх можна розділити на дві категорії:

1. дикі африканські форми, що в природних умовах зустрічаються лише на території Африканського континенту;
2. загальновідомий культурний кавун, який вирощується тільки людиною, а в природі не зустрічається.

Культурний кавун представлений величезною кількістю різних сортів, більшість яких були виведені селекціонерами Європи та Азії. Усі сорти загальноприйнято поділяються залежно від терміну дозрівання на ранньостиглі, середньостиглі та пізньостиглі, і останні доречно вирощувати лише в регіонах із тривалим та теплим літнім періодом.

Вибираючи для себе відповідний сорт кавуна, фахівці рекомендують відштовхуватися від таких факторів, як посухостійкість, холодостійкість, стійкість до недуг та шкідників, рівень потреби у підживленні добривами, рівень розростання кущів.

Ранньостиглі сорти кавуна

1. Вікторія. Гібрид родом із США, який дозріває за 61-64 дні. Плоди виростають круглі із середньою вагою на рівні 10 кг.
2. Дженні. Ще один американський гібрид, який характеризується як ультраранній сорт, оскільки дозрівання відбувається приблизно за 54 дні. З одного куща можна отримати десь 4-6 біло-зелених плодів із тонкими темними смугами. Розміри у кавунів звичайні, вага коливається лише на рівні 1,5 кг. Шкірка тонка, а найприємніше – насіння дрібне, розміром з кісточку винограду, і м'якуш у плодів насичено яскравий, має шикарний смак.
3. Долбі. Стресостійкий гібрид, виведений американськими селекціонерами, дозріває зазвичай за 60 днів. Урожай рясний, представлений великими кавунами.
4. Вогник. Сорт, який одержали українські та російські селекціонери після довгого виведення. Він плодоносить кавунами вагою близько 2 кг із тонкою шкіркою та соковитою смачною м'якоттю.
5. Скорик. Кущі плодоносять відносно невеликими плодами, і такі кавуни можна відрізнити по розмитих фестончастих смугах з країв. Під товстою шкіркою ховається ніжна, соковита солодка м'якоть червоного кольору з бездоганними смаковими характеристиками, а вага середнього кавуна складає 4 кг.
6. Стар Брайт. Мрія багатьох городників – чи не найкращий безнасінний гібрид. Урожай дозріває після 62-го дня, кавуни виростають великі, міцні, витягнутої форми, розкішного смаку. Єдиний нюанс – запилюється гібрид за допомогою окремих запилювальних сортів, які добираються спеціально для нього.

Середньостиглі сорти кавуна

1. Антей. Приносить найсолодші кавуни з ніжним внутрішнім наповненням. Плоди характеризуються овально-кубоподібною формою, а сорт потребує рясного підживлення органікою.
2. Отаман. Гідний сорт з періодом дозрівання 68-88 днів. Плоди еліптичні округлі, з насичено-червоною, смачною середньощільною м'якоттю, а вага кавунів складає до 10 кг.
3. Думара. Високоврожайний гібрид, плоди якого дозрівають приблизно на 75-й день. Кавуни сорту овально-кубоподібні, найніжніша і дуже солодка м'якоть, до того ж – ніжне насіння.
4. Лежебока. Посухостійкий, хворобостійкий сорт, що дозріває за 75-90 днів; він також стійкий до шкідників. Плодоносить п'ятикілограмовими кавунами з тонкою шкіркою. М'якуш середньощільний, має рожево-червоний колір і універсально приємний смак.
5. Топ Ган. Відомий та популярний завдяки своїй урожайності сорт від селекціонерів із США. Період дозрівання становить майже завжди 70-75 днів. На кущах виростають округлі кавуни із середньою масою 10 кг, м'якуш темно-червоний, з невеликим насінням, хрумкий, а смак гарний. Сорт відомий, зокрема, своєю стійкістю до антракнозу та тривалим терміном безпроблемного зберігання.

Пізньостиглі сорти кавуна

1. Весняний. Гідний сорт, що спокійно вирощується як у тепличних умовах, так і на відкритих ділянках. Плоди досить довгі, кулясті, масою приблизно по 3 кг. Шкірка вкрита майже непомітною зеленою сіткою, м'якуш темнувато-червоний, зернистий і в той же час солодкий і ніжний. Урожай дозріває трохи більше ніж за 100 днів.
2. Ікар. Високоврожайний посухостійкий сорт, у якого врожай дозріває за 87-110 днів. Кущі плодоносять кавунами вагою від 3 до 10 кг. Вкрай міцна шкірка з практично непомітними смугами, м'якуш червоний з малиновим відтінком, неймовірно солодкий. Ще одна відмінна риса цих кавунів – вони спокійно лежать у сховищі аж до весни.
3. Меланія. Це гібрид, який дозріває відносно швидко – лише за 80 днів. Кавуни у цього сорту овальні і дуже великі, їхня середня вага коливається біля позначки 12 кг. Відрізнити плоди можна по зеленій кірці, на якій яскраво помітні широкі темно-зелені смуги, а всередині у них хрумка, але смачна м'якоть з дрібним насінням.
4. Холодок. Безумовно, це найпопулярніший пізньостиглий кавун. Нормальний період дозрівання – 100 днів. Плоди виростають еліпсоїдної форми вагою від 15 до 25 кг. Зелена кора дуже міцна, розділена насичено чорними смугами, а кавуни характеризуються насиченою рожево-червоною м'якоттю зі смаком із високим рівнем солодкості. Ще одна перевага сорту полягає в тому, що плоди можуть зберігатись до 90 днів.

6 соток: секрети вирощування баштанних

Дивіться сюжет UA:Суми про вирощування баштанних культур тут: 6 соток. Секрети вирощування баштанних

Якщо ви хочете спробувати щось екзотичне, тоді вам можна порекомендувати гібрид із США Каліфорнія Крос – він дає величезні смачні кавуни. Для наших широт також вкрай незвичайний японський сорт Денсуке, який з жодним іншим не сплутаєш завдяки майже чорній кірці. Своєю чергою, сорт Пепкінс всесвітньо відомий своїми мініатюрними кавунами, що вміщуються в рот повністю. Вас дратують насіння в кавунах? Тоді вам сподобається сорт Червоний король, який характеризується неймовірним мускатним смаком. Також рекомендуємо вибрати та спробувати сорт Місячний, який відрізняється жовтою м'якоттю з лимонними нотками.

Часті запитання про вирощування кавуна

Чому кавун росте, але плоди залишаються дрібними? Найчастіша причина – кущ несе більше зав'язей, ніж здатен «прогодувати»: рослина розпорошує сили на всі плоди одразу, і жоден не набирає нормальної ваги. Обмежте кількість зав'язей до 5-6 на кущ, а решту видаліть ще на ранній стадії.

Чи можна виростити кавун без бджіл, якщо ділянка закрита від комах? Можна – запилення вручну переносить пилок із чоловічої квітки на жіночу, і в теплиці цей спосіб навіть надійніший за природний, бо чоловічі квітки живуть лише кілька годин і бджоли не завжди встигають їх знайти.

Що робити, якщо на кавуні з'явились жовті нерівні плями на листі? Це типова ознака переноспорозу – грибкового захворювання, яке починається зі старого листя і поступово переходить на молоде. Уражені частини варто видалити одразу, інакше плоди деформуються, а зростання рослини зупиниться.

Чи можна садити кавун після огірків чи кабачків? Ні, це погана ідея: усі гарбузові культури, включно з кавуном, огірками й кабачками, накопичують спільних шкідників і хвороби в ґрунті. Найкращі попередники для кавуна – зернові, бобові, цибуля або капуста.

Кавун винагороджує за уважність до деталей: правильний вибір сорту під клімат вашого регіону, вчасне прищипування зав'язей і акуратне зберігання дають плоди, які тішать смаком навіть посеред зими. Спробуйте цього сезону підібрати сорт саме під тривалість вашого літа – і порівняйте результат із покупними кавунами.

Іще більше інформації в розділі "Сад та город".