Рододендрон — одна з найефектніших квітучих рослин родини вересових. До роду входять листопадні, напівлистопадні та вічнозелені види. Серед 800–1300 відомих видів окрему групу становлять азалії — їх часто називають «кімнатним рододендроном». Назва рослини походить від грецьких слів «rhodon» і «dendron», що буквально перекладається як «рожеве дерево» — і справді, квітки багатьох сортів зовні нагадують троянди. У природних умовах рододендрони ростуть переважно в Північній півкулі — біля водойм, у горах і лісах. Висота рослин сильно варіюється: від карликових чагарників 0,3 м до стелючих форм, що займають значну площу. Крім забарвлення, види відрізняються розміром і формою квітки — діаметр коливається від кількох міліметрів до 2 см і більше. Загалом ботаніки нараховують не менше 3 тисяч різновидів рододендрона.
Відмінні риси рододендрона
Садові рододендрони — це чагарники з різноманітною формою та розміром листя. Серед них трапляються однорічні, дворічні й багаторічні форми, а листя буває пильчастим, цілокраїм, яйцеподібним, із черешками чи без них. Декоративне листя разом із суцвіттями у формі китиць і щитків надає кущу особливої привабливості. Забарвлення квіток, які часто мають приємний аромат, варіюється від насичено-фіолетового до білого. Форма віночка також різна — вирвоподібна, трубчаста, колесоподібна або дзвоникоподібна. Плід — багатонасінна коробочка з 5 стулками, насінини всередині дрібні, до 2 мм. Кореневу систему рослина формує компактно, ближче до поверхні ґрунту. Завдяки цьому рододендрон легко переносить пересадку, а навесні добре медоносить.
Посадка рододендрону у відкритий ґрунт
Успіх вирощування рододендрона багато в чому залежить від правильно обраного часу та місця посадки. У середній смузі варто обирати сорти з підвищеною морозостійкістю. Висаджують рослину у відкритий ґрунт із квітня до другої половини травня, а також восени. Для посадки підходить північна, притінена ділянка з дренованим, пухким і кислим ґрунтом, багатим на гумус. Якщо ґрунтові води залягають вище 1 м від поверхні, кущ висаджують на невеликому підвищенні — грядці.
Рододендрон добре сусідить із дубом, сосною та модриною — деревами з глибокою кореневою системою. А от клен, в'яз чи тополя не підходять: їхнє коріння розташоване на тому ж рівні, що й у рододендрона, і конкурує з ним за вологу та живлення. Якщо кущ все ж висаджують поруч із деревом, краї посадкової ями варто захистити вкопаним у ґрунт матеріалом-бар'єром. Найкращими сусідами для рододендрона вважаються яблуня та груша.
Як правильно посадити рододендрон
Посадкову яму готують глибиною близько 0,4 м і діаметром 0,6 м. Ґрунтову суміш складають із 3,5 відра суглинку та 8 відер торфу. Після того як ґрунт трохи усядеться, у ямі формують лунку за розміром коренів. Перед посадкою саджанець занурюють у ємність із водою — доки не перестануть виходити повітряні бульбашки. Розмістивши корені в лунці, ґрунт обережно утрамбовують, щоб не залишити порожнин. Кореневу шийку саджанця розташовують на одному рівні з поверхнею ділянки.
Одразу після посадки рослину рясно поливають — на глибину до 20 см, особливо якщо ґрунт сухий. Поверхню навколо стовбура засипають шаром мульчі товщиною 5–6 см: підійде дубове листя, соснова хвоя, торф або мох. Зайві бутони на молодому саджанці варто обірвати, щоб рослина спрямувала сили на укорінення. Якщо кущ росте на відкритій вітряній ділянці, саджанець може розхитуватися — у такому разі встановлюють опору з нахилом у бік переважаючих вітрів і підв'язують до неї рослину, поки та не приживеться.
Основи догляду за рододендроном
Догляд за рододендроном включає своєчасний полив, обприскування, підживлення, прополювання та обрізання, а також захист від хвороб і шкідників. Оскільки коренева система розташована близько до поверхні, ґрунт під кущем не перекопують і не розпушують — прополюють виключно вручну, без сапки.
Рекомендуємо переглянути: Фікус Бенджаміна
Порівняно з іншими садовими рослинами рододендрон особливо вимогливий до вологості ґрунту й повітря в період бутонізації та цвітіння — саме тоді закладаються квіткові бруньки на наступний сезон. Для поливу використовують м'яку воду: дощову або відстояну. Якщо вода жорстка, її можна пом'якшити й підкислити, додавши кілька жмень торфу. Про потребу в поливі підказує стан листкових пластин: якщо листя скручується в трубочку й опускається — рослині не вистачає вологи. Водночас застій води в ґрунті так само шкідливий і може призвести до загнивання коренів. У засушливу погоду кущ додатково зволожують обприскуванням м'якою водою.
Як правильно обрізати рододендрон
Кущі рододендрона мають природну правильну форму, тому регулярна обрізка їм, як правило, не потрібна. До обрізки вдаються лише для омолодження надто розрослих рослин або для видалення стебел, пошкоджених морозом. Проводять її навесні, до початку активного сокоруху, а свіжі зрізи обов'язково обробляють садовим варом — бруньки прокидаються приблизно за місяць.
Якщо кущ старий або сильно пошкоджений морозами, його омолоджують поступово: у перший рік вкорочують до 0,3–0,4 м приблизно половину гілок, у наступному сезоні — решту. Після цвітіння відламані суцвіття прибирають, щоб рослина не витрачала сили на утворення насіння, а спрямовувала живильні речовини на закладку бруньок наступного сезону.
Підживлення рододендрона
Підживлюють насамперед кущі, висаджені в поточному сезоні. Перше підживлення проводять на початку весни, друге — наприкінці цвітіння, коли рослина починає активно наростати новими стеблами. Добре підходять рідкі добрива на основі рогового борошна та наполовину перепрілого коров'ячого гною (розводять водою у співвідношенні 1:15 і витримують кілька днів перед застосуванням). Перед внесенням добрив ґрунт попередньо зволожують поливом.
Для рододендрона важливо використовувати мінеральні добрива, які не змінюють кислотність ґрунту: суперфосфат, сірчанокислий амоній, а також сполуки калію, кальцію та магнію (у пропорції приблизно 1,2:1000). Калійний розчин при цьому роблять трохи слабшим за концентрацією. Схема підживлень протягом сезону:
- ранньою весною вносять азотні добрива мінерального або органічного походження — по 50 г сірчанокислого магнію та сірчанокислого амонію на 1 м²;
- на початку червня, після завершення цвітіння, додають по 20 г сірчанокислого калію та суперфосфату разом із 40 г сірчанокислого амонію на 1 м²;
- у липні проводять третє підживлення — по 20 г сірчанокислого калію та суперфосфату на 1 м².
Шкідники та хвороби рододендрона
Найпоширеніші шкідники рододендрона — це борошнисті червці, щитівки, кліщі, клопи, довгоносики, слимаки, мухи та равлики. Черевоногих (слимаків і равликів) найкраще збирати вручну. Для профілактики кущ обприскують тірамом або ТМТД (8%-й розчин). Проти клопів, кліщів і довгоносиків використовують діазинон, а за наявності довгоносиків обробляють і ґрунт навколо куща. В інших випадках допомагає карбофос — за інструкцією на упаковці.
Серед грибкових захворювань рододендрону трапляються рамуляріоз (плямистість листя), іржа та хлороз — вони розвиваються переважно через нестачу аерації коренів. Іржу та плямистість лікують обприскуванням бордоською рідиною. Хлороз проявляється жовтінням листя — у такому разі рослину поливають розчином хелату заліза. Уражені раком стебла обрізають або видаляють повністю, а навесні для профілактики кущ обробляють бордоською рідиною.
Як розмножити рододендрон
Рододендрон розмножують насінням або вегетативно — відведеннями, живцюванням, поділом куща чи прищепленням. Найпростіший спосіб для домашнього садівника — розмноження відведеннями.
Розмноження насінням
Насіння висівають поверхнево в ґрунтову суміш на основі торфу або вересу з піском (3:1), зверху присипають ретельно промитим піском. Ємність накривають склом і залишають на світлі, регулярно поливаючи посіви та провітрюючи їх, щоб уникнути накопичення конденсату. Перші сходи з'являються приблизно через 30 днів. Коли на сіянцях сформується пара справжніх листків, їх розсаджують із відстанню 2–3 см одне від одного, заглиблюючи до сім'ядолей — це сприяє формуванню міцної кореневої системи. Протягом першого року сіянцям потрібні прохолодні тепличні умови.
Рекомендуємо переглянути: Робимо теплицю з полікарбонату своїми руками: фундамент, стіни, обігрів, відео
На другий рік сіянці пересаджують у відкритий ґрунт на «навчальні» грядки із садовою землею на основі торфу й піску. Ріст рослин повільний — зацвітають вони лише через 6–8 років.
Розмноження живцями
Черенкування — трудомісткий спосіб, для якого беруть напівдерев'янілі стебла. Листя з нижньої частини живця обривають, а сам зріз занурюють на 12–16 годин у розчин стимулятора коренеутворення (наприклад, гетероауксину). Після цього живець висаджують у суміш торфу з піском і накривають прозорим куполом для підтримання вологості. У вічнозелених сортів коренева система формується протягом 3–4,5 місяців, у листопадних — швидше, приблизно за 6 тижнів. Підрощують живці в ящиках із субстратом на основі соснової кори й торфу (1:2), а взимку зберігають у прохолодному освітленому приміщенні (8–12 °C).
Розмноження відведеннями
Прикопування відведень — найпростіший спосіб розмноження рододендрона. Навесні молодий гнучкий пагін пригинають до землі й кладуть у неглибоку канавку, яку заповнюють ґрунтом із торфом. Верхівку пагона залишають над поверхнею й підв'язують до кілочка. Відведення регулярно поливають, а восени або наступної весни відокремлюють від материнського куща й висаджують на постійне місце. Цей спосіб особливо добре підходить для листопадних сортів рододендрона.
Догляд восени та підготовка до зими
З настанням осені, якщо стоїть суха погода, рододендрон поливають з розрахунку 10–12 л води на кущ — виняток становлять періоди затяжних дощів. У листопаді важливо забезпечити кореневій системі додаткове тепло: коло біля стовбура мульчують шаром торфу.
Зимівка рододендрона
У середній смузі кущі утеплюють одразу після настання перших стійких морозів: між гілками закладають лапки хвойних дерев і обережно стягують крону шпагатом, а зверху накривають мішковиною. Укриття знімають навесні, коли сходить сніг і встановлюється стійко похмура, прохолодна погода — це запобігає опіку листя від яскравого весняного сонця. У регіонах із теплим кліматом рододендрон, як правило, зимує без додаткового укриття.
Види та сорти рододендрона
Видове розмаїття рододендрона величезне, але серед садівників найбільшу популярність здобули кілька груп сортів і природних видів.
Рододендрон даурський
Природно росте в Приморському краї, Сибіру та Китаї. Вічнозелений, сильно розгалужений чагарник із тонкими бурими пагонами, опушеними по краях. Шкіряста листова пластина завтовшки до 3 см має гладку лицьову поверхню й вкриту лусочками виворітну сторону. Молоде листя світло-зелене, з часом темніє, а восени набуває зеленувато-червоного або бурого відтінку.
Рододендрон Адамса
Вічнозелений вид, поширений у Тибеті. Висота куща — близько 50 см, пагони вкриті густим ворсом. Щільні зелені листки еліптичної форми досягають 20 мм у ширину, лицьова сторона гола, а виворітна вкрита рудуватими лусочками. У щитку зібрано 7–15 квіток рожевого відтінку діаметром до 15 мм.
Рододендрон японський
Батьківщина виду — острів Хонсю в Японії, де рослина добре росте на сонячних гірських схилах. Вважається одним із найкрасивіших листопадних видів. Розгалужений чагарник сягає 2 м висоти, стебла голі або з поодинокими щетинками у верхній частині. Листкові пластини довгасті, з м'якою опушеною поверхнею з обох сторін; восени листя набуває яскравого червонувато-оранжевого забарвлення. У китицях зібрано 6–12 ароматних дзвоникоподібних квіток діаметром до 8 см. Найкрасивіші сорти виду добре переносять холоди середньої смуги. Розмножують вид живцями та насінням.
Рододендрон кавказький
У природі росте на Кавказі. Вічнозелений чагарник зі стелючими гілками. Товсті стебла несуть темно-зелені шкірясті листки овальної форми, довші за середні; лицьова сторона гола, виворітна — ворсиста, з рудуватим відтінком. На квітконосах зібрано 8–10 ароматних квіток воронко- або дзвоникоподібної форми, світло-зеленого забарвлення з цятками. Серед декоративних форм виду виділяють:
- рожево-білу — відрізняється раннім цвітінням;
- блискучу — з насичено-рожевим забарвленням суцвіть;
- золотисто-жовту — світло-зелені цятки на жовтому тлі;
- солом'яно-жовту — бліді червонуваті плями на жовтих квітках.
Серед культивованих садівниками споріднених видів варто відзначити рододендрон Альбрехта, атлантичний, Вазея, Ледебура, сливолистий і якусиманський.
Гібридні сорти рододендрона
Гібридні та сортові форми, виведені селекціонерами, відносять до садових різновидів. Серед найпопулярніших сортів:
- Альфред — результат схрещування кетевбінського рододендрона з сортом Еверестін. Вічнозелений кущ висотою 1,2 м із кроною до 1,5 м у діаметрі. Темно-зелене глянсове листя еліптичної форми. Суцвіття включає 15–20 пурпурових квіток із зеленувато-жовтими цятками, діаметром до 6 см.
- Блю Петер — сорт, отриманий на основі понтійського рододендрона. Висота понад 1,5 м, крона до 2 м у діаметрі. Блакитні квітки діаметром 6 см мають гофровану кромку та пурпурову цятку у верхній частині пелюстки.
- Джексоні — англійський гібрид, виведений схрещуванням кавказьких видів із сортом Ноблеанум. Кущ не вищий за 2 м, крона до 3 м у діаметрі (у низькорослих форм — до 0,8 м). Довгасте шкірясте листя матове з лицьової сторони й коричневе з виворітної. У суцвітті 8–12 рожевих, білих або жовтих квіток зі світлою плямою на пелюстці.
- Роз Марі — чеський сорт, отриманий схрещуванням сорту Чудовий із Пінк Перл. Висота близько 1,2 м, крона до 1,5 м. Шкірясте еліптичне листя з восковим нальотом на лицьовій стороні та зеленувато-синім блиском на виворітній. Краї пелюсток ніжно-рожеві, з пурпуровою серединою. Компактні округлі суцвіття включають 6–14 квіток.
- Нова Зембла — голландський гібрид кетевбінського рододендрона та сорту Персоні Глоріозум. Кущ до 3 м висотою з нещільною кроною до 3,5 м, стебла ростуть вертикально. Великі глянсові шкірясті листки. У щільному суцвітті 10–12 червоних квіток діаметром до 6 см із чорною цяткою в центрі.
- Кеннінгем («Шотландець») — найпопулярніший сорт кавказької групи. Кущ висотою 2 м, крона до 1,5 м у діаметрі. Темно-зелені шкірясті листки еліптичної форми, 6 см завдовжки і 3 см завширшки. Суцвіття включає 10 білих квіток із жовтими цятками.
Чим корисний рододендрон
Рододендрон цінують не лише за декоративність — деяким видам притаманні й лікувальні властивості, відомі як офіційній, так і народній медицині. Найбільше корисних речовин містять даурський, золотистий рододендрон, а також види Адамса й кавказький. У листі рослини накопичується аскорбінова кислота, концентрація якої зростає з настанням теплого сезону. Препарати на основі рододендрона традиційно застосовують як знеболювальний, заспокійливий, жарознижувальний та антибактеріальний засіб; вони сприяють виведенню зайвої рідини з організму, зменшують набряки й задишку, знижують артеріальний тиск і підтримують роботу серцево-судинної системи.
Разом з тим рододендрон не можна вважати безпечною рослиною: він протипоказаний людям із захворюваннями нирок, некрозом тканин, а також жінкам у період вагітності та лактації. Перед застосуванням будь-яких засобів на основі рододендрона обов'язково варто проконсультуватися з лікарем. Більше про кімнатні різновиди рослини можна дізнатися в розділі сайту «Кімнатні рослини».