Не поспішайте одразу висаджувати розсаду в теплицю, щойно зійде сніг – спершу її треба привести до ладу. Прибирання, дезінфекція, ремонт каркаса й оновлення ґрунту – ось чотири речі, без яких хвороби та шкідники, що перезимували під дахом теплиці, спокійно переберуться на молоді рослини.
У нашій кліматичній зоні огірки та інші теплолюбні культури просто не встигають визріти за коротке літо у відкритому ґрунті. Тому насіння пророщують удома ще наприкінці зими, а розсаду згодом переселяють у захищений ґрунт – теплицю з полікарбонату. Але перш ніж це зробити, теплицю варто підготувати: саме від цього залежить, яким буде урожай.
Що входить у весняну підготовку теплиці
Весняна підготовка теплиці з полікарбонату – це чотири етапи: механічне прибирання, дезінфекція, перевірка конструкції та оновлення ґрунту. Пропустите один – і решта працюватимуть гірше. Дезінфекція, наприклад, на брудних поверхнях майже не дає ефекту, скільки препарату не витрачай.
Кожен етап окремо забирає не так уже й багато часу. А от разом вони формують той захист, на якому тримається весь урожай сезону.
Коли починати підготовку теплиці навесні?
Як тільки сходить сніг і теплиця звільняється від льоду – можна братися до роботи. Точний місяць залежить від регіону, але зволікати не варто: чим раніше почнете, тим більше часу залишиться на просушування й вивітрювання хімікатів. Дезінфекцію хімічними засобами найкраще проводити в теплий день, за температури +14…+16 °C – так препарати подіють повноцінно і встигнуть вивітритися до посадки розсади.
Якщо восени теплицю вже продезінфікували, навесні достатньо просто помити поверхні від пилу – глибока обробка тоді не потрібна.
Як прибрати теплицю з полікарбонату перед сезоном?
Спершу теплицю звільняють від сміття: паперу, шпагату, мотузок, ганчірок, сіток, старих рукавичок. Усе, що залишається – відра, інструменти, шланги, лійки, – миють. Особливу увагу приділяють рослинним рештками: за зиму в них накопичуються віруси, слиз, гриби та хвороботворні мікроби, і викидати їх треба безжально.
Для різних поверхонь теплиці підходять різні засоби:
| Поверхня | Чим мити |
|---|---|
| Скло та плівка | Мильний розчин |
| Металевий каркас і термопласт | Гаряча вода з оцтом |
| Стільниковий полікарбонат | Блідо-рожевий розчин марганцівки |
Після миття теплицю просушують з відкритими вікнами. Волога всередині – ідеальне середовище для грибків, тож не полінуйтеся провітрити як слід.
Чим дезінфікувати теплицю з полікарбонату навесні?
За зиму ґрунт і поверхні теплиці заселяють личинки шкідників, спори грибів і хвороботворні мікроорганізми. Якщо восени дезінфекцію не проводили, навесні вона обов'язкова – і краще встигнути до того, як усе це прокинеться разом із теплом.
Перед обробкою прибирають основу теплиці: мох, суху траву, листя, гілки. Це сміття виносять за межі ділянки, а не залишають поруч – інакше збудники просто повернуться назад тим самим шляхом.
Мідний купорос
П'ятивідсотковим розчином мідного купоросу обробляють усі поверхні теплиці. Він знищує спори грибів і частину шкідливих мікроорганізмів – простий і перевірений спосіб.
Сірчана шашка
Дим від сірчаної шашки проникає в щілини й тріщини, куди руками не дістатися, і знищує більшість відомих шкідників. Пари при цьому отруйні, тож працюйте в респіраторі й рукавичках, попередньо закривши всі щілини й кватирки. Інвентар та тару варто занести всередину й обробити разом із теплицею – так ефект буде повнішим.
Після обробки теплицю тримають закритою 3–5 діб, а потім добре провітрюють. Оптимальна температура для процедури – та сама, +14…+16 °C.
Але є важливе застереження: сірчану шашку не можна застосовувати в теплиці з металевим каркасом. Сірка вступає в реакцію з металом, і той поступово окислюється та руйнується. Цей метод годиться лише для дерев'яного каркаса.
Хлорне вапно
Хлорне вапно – сильний дезінфектант для ґрунту, дерев'яних деталей і систем поливу. Розчин готують просто: 400 г хлорки на 10 л води, настоюють 24 години. Відстояний розчин уже не викликає опіків – ні у рослин, ні на шкірі.
Настоєм обробляють дерев'яні деталі та щілини пензлем. Рідину без осаду заливають у пульверизатор і дезінфікують сильно забруднений ґрунт, а осадом, що залишився, змащують дерев'яні частини конструкції.
Біопрепарати
Біологічні препарати діють м'якше за хлорку, але й слабше. Вони знищують збудників хвороб і водночас трохи підвищують родючість ґрунту. Довго чекати не доведеться – розсаду можна висаджувати вже за кілька днів після обробки.
Якщо минулого сезону довелося постійно боротися зі шкідниками, а восени дезінфекцію не робили, краще просто зняти верхній шар ґрунту, ніж покладатися на глибоку весняну обробку.
Як перевірити та відремонтувати конструкцію теплиці
Перед стартом сезону перевіряють цілісність усіх елементів: арок, кріплень, з'єднань, опор і напрямних. Тріснуті, прогнилі чи деформовані деталі замінюють одразу, не відкладаючи – навантаження на конструкцію з часом тільки зростатиме.
Легкі конструкції не завжди витримують велику вагу снігу. Якщо взимку снігопадів було багато, навесні теплицю нерідко зустрічає прогнутий чи навіть зламаний каркас. Нічого страшного в цьому немає – це звичайна ситуація, яку вирішує планова ревізія перед сезоном.
Чи потрібно міняти ґрунт у теплиці щовесни?
Повна заміна ґрунту потрібна не щороку – усе залежить від того, наскільки сильно він заражений. Основна маса шкідників, бактерій і вірусів зимує у верхніх 5–7 см землі, тож у більшості випадків достатньо зняти саме цей шар. Це прибирає до 90% проблем без масштабних робіт.
Знятий шар не викидають – він цілком придатний для інших культур у відкритому ґрунті. На його місце кладуть перегній і мінеральні добрива.
Для повної заміни ґрунту підходять прості базові суміші:
- 3 частини перегною + 3 частини торфу + 4 частини суглинку;
- 4 частини перегною + 6 частин суглинку.
Але для конкретних культур пропорції інші:
| Культура | Склад ґрунту |
|---|---|
| Помідори | 20% піску + 20% компосту + 60% торфу, на дно грядки – солома або тирса |
| Огірки | 2 частини деревної землі + 2 частини перегною + 6 частин торфу, додатково тирса |
| Ягідники | 6 відер верхнього шару землі + 2 відра перегною |
Важливо, звідки береться земля для суміші. Якщо вона з ділянок, задіяних у сільгоспроботах, у ній можуть бути збудники хвороб. Умовно стерильним вважається лише невикористаний торф, хоча з часом він теж здатний стати переносником паразитів.
Якщо шкідники й хвороби – наприклад, фітофтора – не проникли глибоко, досить зняти 10 см верхнього шару. Якщо ситуація гірша, ґрунт міняють повністю. Готові грядки присипають склянкою золи й невеликою кількістю мінерального добрива.
Стару землю, винесену з теплиці, не викидають, а дезінфікують: складають у штабель, пересипаючи шарами хлорного вапна з розрахунку 250 г на 1 м² на 20-сантиметровий шар. Далі її можна використати для клумб – за умови, що в ній раніше не було фітофтори.
Якщо щороку дотримуватися сівозміни – чергування культур на ділянці, повну заміну ґрунту можна взагалі не робити, обмежившись дезінфекцією. Навесні тепличну землю збагачують торфом, чергуючи його шари з гноєм і вапном. Норма внесення – 20–25 кг на 1 м² для легкого ґрунту і близько 15 кг для важкого.
Як швидко прогріти ґрунт у теплиці навесні?
Повітря в теплиці сонце прогріває швидко, а от земля – значно повільніше. Для посіву насіння чи висадки розсади потрібна температура ґрунту щонайменше +10…+15 °C, і без додаткових заходів природним шляхом на це піде чимало часу.
Прискорити прогрів ґрунту можна кількома способами:
- поливати ґрунт гарячою водою двічі на добу – так земля прогрівається до +15 °C швидше, і паралельно прокидається корисна мікрофлора;
- підвести до теплиці електрику й поставити вентилятори біля підлоги, щоб піднімати тепле повітря вгору;
- накрити ґрунт чорним матеріалом, який добре притягує сонячне тепло.
Як зробити компост і розпушувач для тепличного ґрунту
Щільний, як пластилін, ґрунт кисень практично не пропускає – і коріння рослин у ньому розвивається значно гірше. Потрібен легкий, пухкий і пористий ґрунт, а такої консистенції досягають за допомогою розпушувачів і компосту.
Компост нескладно зробити самостійно: у ящик складають харчові залишки, зіпсовані продукти, листя й траву та все літо проливають водою. За сезон органіка перегниває в пухку масу з високим вмістом поживних речовин.
Також підійде листовий чи деревний ґрунт – його накопують під деревами в лісі або готують із подрібненої деревини й кори. Такий ґрунт менш поживний за торф'яний і може занести паразитів, тому додають його обмежено – 10–30% від загального об'єму суміші, у вигляді деревної стружки, різаної сухої трави чи подрібненої кори.
Щоб трава чи солома в суміші розкладалися швидше, до них додають азотне добриво: приблизно 1 кг сечовини на 100 кг соломи або 200 г на 3 відра тирси.
Для теплиці краще брати тирсу не свіжу, а таку, що вже полежала – свіжа закисляє ґрунт. Якщо старої немає, свіжу тирсу обшпарюють окропом, заливають водою на ніч, а вранці додають розчин свіжого гною у пропорції 3 л на відро води та настоюють ще дві доби.
Природним підживленням тепличної землі стають сидерати – гірчиця й крес-салат, посіяні заздалегідь. Розсаду висаджують не раніше ніж через два тижні після цих культур.
Як зробити теплу грядку з кінського гною?
У непрогрітий ґрунт розсаду не садять, а природний прогрів триває надто довго, щоб на нього чекати. Теплі грядки на основі кінського гною дозволяють висадити розсаду раніше й отримати урожай на два-три тижні швидше.
- Заливають підготовлений перегній нагрітою водою.
- Викопують траншею глибиною 50 см.
- Укладають гній на дно, нагрітою стороною догори.
- Легко утрамбовують і вкривають поліетиленом.
- Чекають 3–4 дні, поки гній осяде – підсумкова товщина теплого шару має становити близько 40 см.
- Присипають заготовку вапном як бар'єр проти розмноження грибків.
- Через 7 днів середина шару гною прогрівається до +30…+70 °C, і земля над ним готова до посадки розсади.
Гній можна заготовляти ще влітку: розстеляти, сушити, а потім складати в штабелі під соломою і руберойдом, щоб не намок. Висушений гній навесні використовувати зручніше, але до нього варто додати азотне добриво. Свіжий гній додатково гріти не потрібно – всередині він і так активно розкладається. Якщо є час, складіть його купою й дайте полежати тиждень – він почне «горіти», і над купою буде видно легку пару.
FAQ
Скільки часу займає повна підготовка теплиці навесні?
Прибирання й миття зазвичай займають один-два дні, дезінфекція – ще 3–5 діб очікування після сірчаної шашки. З урахуванням ремонту та підготовки ґрунту весь процес розтягується на 1–2 тижні, залежно від масштабу теплиці.
Чи можна обійтися без хімічної дезінфекції теплиці?
Так, якщо восени попереднього сезону теплицю вже обробляли і суттєвих спалахів хвороб чи шкідників не було. У такому разі навесні досить ретельно помити поверхні мильним розчином або розчином марганцівки.
Чому не можна використовувати сірчану шашку в металевій теплиці?
Сірка, що виділяється при горінні шашки, вступає в реакцію з металом і викликає його окислення та поступове руйнування каркаса. Для металевих конструкцій обирають мідний купорос, хлорне вапно або біопрепарати.
Як зрозуміти, що ґрунт у теплиці треба міняти повністю, а не частково?
Орієнтир – глибина ураження попереднього сезону. Якщо хвороби на кшталт фітофтори не заходили глибше верхніх 5–10 см, досить зняти цей шар. Якщо ж зараження було сильним і повторювалося кілька років поспіль, ґрунт міняють повністю.
Коли краще проводити дезінфекцію теплиці – восени чи навесні?
Оптимально – восени: тоді хімічні препарати встигають повністю вивітритися до весняної посадки, а навесні залишається лише помити теплицю від накопиченого пилу. Якщо восени це не зробили, дезінфекцію проводять якомога раніше навесні, щоб залишити більше часу до перших посадок.
Теплиця, підготовлена за цим планом – прибрана, продезінфікована, з перевіреним каркасом і оновленим ґрунтом, – дає розсаді набагато кращий старт, ніж та, яку просто відкрили після зими й одразу засадили. Кожен із цих кроків окремо забирає небагато часу, а разом вони визначають, наскільки здоровим і рясним буде літній урожай.