Рослина мурайя — один із представників родини Рутових. Удома можна виростити вічнозелений кущ і сформувати його у вигляді деревця висотою до 1–1,5 м. У природі рослину можна зустріти в тропічних лісах Індії та Індокитаю. Це один із тих випадків, коли рід назвали на честь ботаніка зі Швеції Ю. А. Мюррея. Загалом до нього включено вісім видів. Для вирощування в домашніх умовах підходить лише мурайя волотиста, яку ще називають екзотичною.
Така екзотика поки що не часто трапляється в наших будинках. Не всі про неї знають, хоча це одна з найвдячніших і невибагливих домашніх рослин. Мурайя — невеликий чагарник, але його можна вирощувати як маленьке деревце. Обираючи мурайю, потрібно враховувати, що її квіти дуже пахучі, і не всім подобається цей аромат. До того ж цвітіння може тривати цілий рік.
Посадка та догляд за мурайєю
Цвітіння: цвіте довго — від півроку до року за гарного догляду. Починається цвітіння довільно, незалежно від пори року, адже в тропіках, звідки вона родом, зими не буває. Гібриди, завезені з Голландії, починають цвісти, коли їм виповнюється три-чотири роки.
Освітлення: потік світла має бути яскравим. Варто зробити так, щоб він не падав прямо на рослину, а імітував узлісся лісового масиву в тропіках. Мурайя позитивно реагує на короткочасну пряму інсоляцію: достатньо потримати її дві-три години на яскравому сонці. Обираючи, куди поставити мурайю в квартирі, краще зупинитися на східних та західних вікнах.
Температура: у теплу пору року, з початку весни до осені, прийнятна температура — 24–28 °C. Узимку рекомендується знижувати показник на 7–8 градусів, до 17–20 °C.
Полив: коли мурайя активно росте, їй потрібно багато води. У цей період рекомендується поливати рясно, але стежити, щоб між поливами субстрат встигав просихати щонайменше на третину свого об'єму. Важливо не залити рослину і не допустити загнивання коренів. На цьому принципі будується й схема зимового поливу. Різниця температур впливає на швидкість просихання субстрату: щоб він не залишався мокрим надовго, полив слід зменшити.
Вологість повітря: вологе протирання листя та зовнішнє обприскування можна проводити лише в дуже спекотні дні.
Підживлення: рослина добре реагує на підживлення, тому в теплий період її підгодовують кожні 2–3 тижні. Навесні мурайї необхідні N (азот) та K (калій). Рекомендується по черзі давати органічні та мінеральні добрива. Будь-яке підживлення слід припинити з настанням періоду відпочинку. На жаль, межі періоду спокою в мурайї виражені нечітко.
Пересадка: молоді рослини мурайї прийнято пересаджувати щороку — це обов'язкова умова. Дорослі, сформовані рослини піддають цій процедурі рідше — приблизно раз на 2–3 роки. Єдине, що доводиться робити щороку, — це знімати верхній шар земляної суміші, що пролежала 12 місяців, і заповнювати звільнене місце свіжою, новою. Таку заміну роблять навесні.
Рекомендуємо переглянути: Кімнатна пальма: сортові різновиди та правила догляду
Розмноження. Рослина має два способи розмноження:
- насінням;
- вегетативно.
У першому випадку висівають дозріле насіння в землю та проростають його за правилами агротехніки.
У другому — з вересня по листопад використовують напівдерев'янисті живці з однорічних пагонів.
Шкідники: дуже дрібні павутинні кліщі та щитівки, які добре маскуються.
Хвороби: мурайя чудово протистоїть будь-яким хворобам. Але якщо допустити перелив і загнивання коренів, рослина буде ослаблена і стане вразливою до інфекцій та грибкових захворювань.
Ботанічний опис
У природі дика мурайя виглядає як невисоке, до 7 метрів, вічнозелене деревце із гладкими сильногалузистими стеблами коричнево-сірого кольору. Це може бути кущ або дерево. Стовбур тонкий, до 13 см завтовшки. Розрізняють і низькорослі форми — їхнє максимальне зростання до 2 метрів. Вражає своїм ароматом листя мурайї: зовні воно блискуче, на дотик гладке. За будовою складне, непарноперисте, включає від 3 до 9 листкових пластинок. Якщо помацати молоді пагони, можна відчути невелике залозисте опушення — з віком воно повністю зникає.
У рослин, вирощених удома, привертає увагу білий колір кори стовбура та глянсове темно-зелене перисте листя. Квітки білого або кремового кольору розкриваються поступово й дуже пахнуть у вечірній час. Особливо радує квітникарів те, що мурайя — рослина безперервного циклу: на ній одночасно можна побачити квіткові бутони, розкриті квітки, що пахнуть, і вже зрілі плоди. Плід рослини — маленька ягода червоного кольору. Вона дозріває приблизно за 4 місяці. Цей вид досить поширений.
Догляд за мурайєю в домашніх умовах
Вирощування мурайї з насіння
Мурайя відома як рослина, здатна сама себе запилювати, тому складнощів з отриманням насіння не виникає. Плоди зав'язуються швидко й легко — потрібно тільки почекати, поки вони дозріють. Зібране стигле насіння довго зберігає схожість.
Розглянемо варіант, коли висаджують свіже насіння врожаю цього року. Спершу потрібно очистити його від м'якоті, добре промити і замочити в розведеному кристалогідраті сульфату міді або розчині медного купоросу на дві-три години для дезінфекції майбутніх сходів. Потім насіння споліскують і відправляють у міні-теплицю до того часу, коли в ньому проклюнеться коріння. Ситуації бувають різні: іноді навіть перевірене здорове насіння опиняється в невдалому місці — у надто вологій ямці, поряд із нерозчиненою гранулою добрива тощо — і тоді довгоочікуваних сходів можна не дочекатися.
Пророщувати насіння в домашніх умовах краще в невеликій теплиці — це дозволить регулювати не тільки полив, а й температуру.
Експериментально підтверджено, що укорінення відбувається значно швидше, якщо нічна температура на 5–7 градусів нижча за денну.
Тепер розглянемо проростання насіння торішнього врожаю. Спочатку його замочують на 2–3 години у теплій воді. Поки насіння набухає, готують торфопіщану суміш у пропорції 50/50. Замочене насіння розкладають на зволоженій поверхні суміші.
Земляну суміш можна приготувати із землі, набраної в листяному лісі та встиглої перепріти. Також можна використовувати готові торф'яні матеріали для проростання насіння.
Викладене насіння присипають земляною суміш'ю шаром 5–10 мм. Для створення ефекту парника посівну поверхню зверху накривають плівкою або скл. Готовий парник залишають у теплому (22–28 °C), добре освітленому місці, стежачи, щоб протягом дня на нього не потрапляло пряме сонячне проміння.
Перші сходи насіння мурайї з'являться приблизно через місяць. Спостерігайте за ростом сіянців: коли сформується третій листок, настає час їх пікірувати і розсаджувати по окремих горщиках.
Хто доглядав кімнатну мурайю, той знає, що ця рослина невибаглива й стійка до пересушеного повітря квартир. Щоб вона добре розвивалася, достатньо трохи скоригувати умови її утримання. Приміщення, виділене для проростання розсади, треба часто провітрювати. Освітлення бажано облаштувати у вигляді розсіяного світла, хоча короткочасне щоденне перебування на яскравому сонці не завадить — головне стежити, щоб рослині вистачало світла. Улітку це питання вирішується само собою, а в холодну пору оптимальне місце для квітки в кімнаті — ближче до західних або східних вікон.
За допомогою температурних коливань можна підтримувати річний цикл рослини. Мурайя відгукується на 24–28 °C як на літо і поводиться відповідно, а знижуючи температуру до 17–20 °C, ми даємо їй можливість відпочити.
Ще одна цікава здатність мурайї — вміння без будь-яких обрізок і прищипувань самостійно формувати свою крону.
Полив мурайї
Мурайю можна назвати особливо вимогливою до якісного поливу. Із приходом весни вона починає споживати більше води, ніж узимку. Підходить не будь-яка вода — лише без хлору, м'яка, не холодна. За один полив земляна грудка має добре промокнути, але після цього їй потрібно дати просохнути на одну третину, і тільки тоді можна поливати знову.
Поливати варто не шкодуючи води, але не надто часто. Зі зниженням температури обсяг поливу скорочують. Важливо запам'ятати і дотримуватися головного принципу: поливати можна тоді, коли грунт у горщику просох приблизно на одну третину.
Вологість навколишнього повітря мурайю не турбує — вона добре адаптувалася до умов міських квартир. Обприскувати рослину й протирати її вологими серветками можна лише тоді, коли ви хочете додатково побалувати квітку в один із дуже гарячих днів.
Підживлення мурайї
Субстрат, у якому вирощується мурайя, під час активного росту рослини потребує внесення різних підживлень. Починаючи з весни йде наростання зеленої маси, і для цього рослині потрібні азотні та калійні добрива. Без органічних добрив неможливо виростити міцну рослину, тому рекомендують чергувати мінеральні та органічні підживлення. Робити це потрібно від початку вегетаційного періоду і протягом усього весняно-літнього сезону. Частота внесення підживлень — приблизно раз на 2–3 тижні, орієнтуючись на стан рослини. Процес триває до осені, доки не почне знижуватися температура. Восени в холоди та під час весняних заморозків підживлення не вносять.
Рекомендуємо переглянути: Монстера: як доглядати, види та сорти
Пересадка мурайї
У молодому віці мурайя любить часту зміну ґрунту — і це зрозуміло, адже він зазвичай не містить багато мінералів та органіки, оскільки в природі все це вимивається дощами. Молоді рослини рекомендують пересаджувати щороку, тоді як для дорослих достатньо однієї пересадки за два-три роки. Тим не менш, незалежно від того, коли останній раз пересаджували квітку, щовесни необхідно оновлювати верхній шар землі в горщику. Новий горщик варто брати трохи більшого розміру, але не надто великого. На дно насипають товстий шар дренажу — це обов'язковий елемент при посадці мурайї. Як субстрат підійде готовий ґрунт для цитрусових. Можна приготувати його й самостійно, змішавши дві частини листяної та дві частини дернової землі, додавши одну частину перегною та дві частини піску. Перед використанням переконайтеся, що субстрат пухкий і живильний.
Під час пересадки потрібно якнайменше травмувати коріння. Найкраще для цього підходить спосіб перевалювання, коли земляна грудка навколо коренів не руйнується.
Цвітіння мурайї
Дуже красиво виглядає квітуча мурайя — вона вся вкрита пахучими світло-кремовими або білими квітками. Вони невеликі, близько двох сантиметрів у діаметрі. Квітучий кущ мурайї на найближчі півроку, а то й довше, прикрасить будь-яке приміщення.
Але буває, що придбана рослина не виправдовує очікувань і не формує квітконосів. Чому так відбувається?
Купуючи мурайю саме для цвітіння, не варто брати голландську — вона подарує свої квіти не раніше ніж через три-чотири роки. В інших випадках квітки можуть не з'являтися через надто тісний горщик: стиснуте коріння пригнічує рослину, а опинившись у просторішій ємності, вона набирає сили і зацвітає.
Розмноження мурайї
Докладний опис розмноження мурайї насінням і його варіанти дивіться вище. У рослини є ще один спосіб продовжити своє існування — за допомогою живців. З практики відомо, що живцювання мурайї проходить непросто і не завжди закінчується успішно.
Перш ніж приступити до живцювання, потрібно підготувати самі живці. Їх заготовляють з однорічних пагонів після того, як вони наполовину задерев'яніють. Щоб виростити коріння, заготовки заглиблюють у мокрий пісок, торф, перліт або просто ставлять у воду. Оптимальна температура для утримання — 26–30 °C. Для прискорення процесу потрібно створити парниковий ефект, тому висаджені живці накривають. Як укриття підходять скляні банки, прозорий поліетилен і все, з чого можна зробити міцний прозорий ковпак. Дуже добре, якщо додатково облаштувати нижній підігрів — тоді легше утримувати потрібну температуру.
Живцювання рекомендують проводити восени, у період з вересня по листопад. Тоді укорінені пагони пересаджують у підготовлений за всіма правилами ґрунт.
Хвороби та шкідники мурайї
Якщо порушується технологія вирощування — рослину заливають, вона мокне, починає загнивати, їй не вистачає світла, а повітря надто пересушене, — за таких умов мурайя починає хворіти й уражатися комахами та шкідниками. Дуже швидко на слабких рослинах з'являються щитівки та павутинні кліщі. Вони живляться соками, які висмоктують із живих клітин ураженої рослини, тому їх і називають сисними комахами. Позбутися їх можна: потрібно придбати інсекто-акарицидний препарат, розвести його за інструкцією і цим розчином обробити заражений кущ. Рекомендуємо перевірені препарати — Актелік або Карбофос. Ними обробляють усю рослину (листя, стовбур, гілки), а поверхню землі варто прикрити непромокальним матеріалом, щоб розчин не потрапив у ґрунт. Таку обробку слід повторювати до повного зникнення шкідників — зазвичай це дві-три обробки з тижневим інтервалом між ними.
Загниваюча деревина — улюблене місце поширення грибкових інфекцій. Такі ділянки краще прибирати одразу, не даючи хворобі поширитися по всьому кущу. Для цього всю рослину ретельно обробляють фунгіцидними препаратами. Рекомендуємо Оксихом, Фундазол або Фітоспорин-М.
Найголовніше в боротьбі з непроханими гостями — зрозуміти й визначити причину зниження опірності рослини, усунути її та привести догляд і умови утримання до належного рівня.
Види та сорти мурайї
Для вирощування в домашніх умовах використовується лише один вид — мурайя волотиста (Murraya paniculata).
Min-a-min — низькоросла кущиста мурайя, що швидко росте, висотою до 1 м. Це компактна форма садового різновиду Smart Choice. Її підвищена кущистість забезпечує більшу щільність насаджень. У регіонах, де мурайя може рости в природі, її вирощують і в квартирах, і на ділянках як живопліт.
Мініма — цей сорт відрізняється сповільненим ростом. У результаті виходить невисока міні-мурайя, яка досягає висоти 40–60 см. Цвіте вже в перший рік життя, щойно з'являються перші три листки.
Dwarf Compact — найменша карликова мурайя, висотою всього 10–15 см. Привертають увагу овальні мініатюрні листочки довжиною 5 мм. Як найменший сорт, він і найвибагливіший у вирощуванні.
Якщо вам трапиться оголошення про продаж голландської мурайї, знайте: насправді це звичайна мурайя волотиста, привезена на продаж із Голландії.
Властивості мурайї — шкода та користь
Кожна трава, будь-яка рослина на Землі взаємодіє з навколишнім світом. Мурайя належить до рослин-цілителів.
Лікувальні властивості мурайї
На Сході складено багато легенд, у яких оспівують красу, ніжність і чудовий аромат цих маленьких квіток. Вважалося, що таке диво може зростати лише в палаці самого імператора: своїм ароматом рослина обгортає палац і робить його недосяжним для хвороб та поганих енергій, а імператор, вдихаючи цей запах, знаходить здоров'я, мудрість і силу.
Важко уявити, як давно люди знають і використовують лікувальні властивості мурайї. Ще в рукописах Стародавнього Єгипту написано, що всі частини мурайї волотистої можна використовувати для лікування, а настій, який із них отримують, називали еліксиром життя. Сьогодні ці властивості гідно оцінені не лише східною медициною, а й сучасною фармацевтикою.
Плоди. Досвідчені японські лікарі порівнюють цілющі якості мурайї з властивостями відомого лимонника — вони вирощують обидві рослини для отримання сировини. Склад ягід описують так: вітаміни та антиоксиданти, білки, жири, вуглеводи. Низка біологічно цінних речовин ще перебуває на стадії вивчення, але вже доведено, що вони сповільнюють раннє старіння організму. Для профілактики вікового згасання життєвих функцій достатньо щодня з'їдати лише 3–4 ягоди мурайї. Це найпростіший спосіб, але доступний він тільки тим, хто має ці плоди цілий рік.
Усім, хто хоче зміцнити імунітет, забезпечити собі довгу молодість, а також при діабеті, проблемах зі щитовидною залозою та загальному зниженні тонусу, варто використовувати настоянку — так можна гарантовано приймати її тривалий час. Довготривалий прийом особливо доречний для нормалізації тиску та серцевого ритму.
Зі стиглих червоних ягід та листя готують відвари й настоянки. Їх використовують, щоб привести до норми рівень цукру в крові, зміцнити серцевий м'яз, у лікуванні гіпертонії. Рецепт приготування дуже простий: на склянку горілки беруть дві столові ложки суміші ягід та листя. Посуд щільно закривають і настоюють десять днів у темному місці, періодично збовтуючи. Готовий настій проціджують і приймають по 15–20 крапель за півгодини до їди тричі на день.
Навіть свіжозрізаний листок вважається анальгетиком: достатньо метеозалежній людині покласти його під язик, і головний біль минає, а безсоння відступає.
Захворювання ротової порожнини проходять, якщо свіжий листок розжувати й потримати в роті. Щоб це допомогло, робити так треба часто — кожні 3–4 години.
Усім, хто має серцево-судинні захворювання, варто тримати вдома горщик із квітучою мурайєю — її незвичайний аромат корисний саме таким людям.
Дуже корисні ефірні олії, отримані з різних частин мурайї. Виявлено, що в ягодах та листі міститься гесперидин — біофлавоноїд, який використовують у комбінації з діосміном як венотонізуючий та ангіопротекторний засіб, що зменшує розтяжність вен і підвищує їхній тонус. Ця природна сполука є основним джерелом флавоноїду гесперетину для організму людини. Прийом гесперидину покращує циркуляцію крові та знижує ризик судинних захворювань головного мозку.
Олію мурайї використовують для впливу на різні органи людини: як тонік, для полоскань, у косметичних процедурах (додають у креми, бальзами, шампуні), для холодних і гарячих інгаляцій, в аромалампах.
Мурайя в кулінарії
Знамениту індійську приправу карі готують з обов'язковим додаванням зелених частин чорноплідної мурайї — вони мають особливий цитрусовий аромат. Листя має приємний запах із відтінками петрушки, червоного перцю та шавлії, що збуджує апетит.
Для тих, хто хоче спробувати свіжі ягоди, підійде червона мурайя. Можна й чорну, але в неї отруйні кісточки — їх не можна розкушувати, не кажучи вже про ковтання.
Дуже приємну на смак олію готують із листя мурайї: його легко обсмажують у топленому маслі й дають постояти, після чого олія стає ароматною. Вона добре поєднується з морепродуктами, овочевими рагу, супами та м'ясними фаршами, надаючи страві особливого вишуканого смаку.
Квіти та бутони у свіжому й сушеному вигляді додають у чай.
Протипоказання
Конкретних протипоказань, побічних ефектів та негативних наслідків після вживання плодів, листя й приготованих на основі мурайї препаратів не виявлено. Проте варто зберігати обережність і поміркованість: спиртова настоянка знижує артеріальний тиск, тому гіпотонікам вживати її слід із осторогою. Спробувати плоди мурайї можна, але не варто ними переїдати.
Більше ви можете дізнатися у розділі сайту «Кімнатні рослини».