Форзиція: посадка, догляд, види та розмноження

Форзиція – це декоративний чагарник родини маслинових, який першим у саду зустрічає весну яскраво-жовтими квітками-дзвіночками ще до появи листя. Рослина невибаглива: потребує сонячного чи напівтіньового місця, поливу 1-2 рази на місяць і обрізки строго влітку, після цвітіння – не навесні, інакше ризикуєте зрізати саме ті бруньки, що мали розкритися цього сезону. Агротехніка форзиції проста, хоча одна поширена історія про рослину виявляється неправдивою – про це нижче.

Форзиція – невелика декоративна рослина у вигляді деревця або чагарника, що належить до родини маслинових. У латинській мові культура називається Forsythia, а російською її ще називають форсайтією. Рослина з яскраво-жовтими квіточками зацвітає ранньою весною і належить до роду з давньою історією – за оцінками генетичних досліджень, форзиції сформувалися ще в епоху міоцену, приблизно 20 мільйонів років тому, у східному Китаї, звідки поступово поширились по Євразії. Природний ареал розосереджений переважно по Східній Азії: у Китаї налічується 6 видів форзиції, у Кореї – 4, у Японії – 2. А на території Європи росте лише один природний вид – європейська форзиція (Forsythia europaea), яку можна побачити на Балканському півострові, зокрема в Албанії та на Косові.

Назву рід отримав на честь шотландського ботаніка Вільяма Форсайта, який був засновником Королівського садівничого товариства й працював садівником у Кенсінгтонському палаці. Однак сам Форсайт особисто не привозив рослину з Азії – рід назвали на його честь посмертно, у 1804 році, тому самому, коли він помер. Першим європейцем, хто побачив форзицію, був шведський ботанік Карл Петер Тунберг: він помітив кущ у японському саду ще в 1770-х роках і описав його як Syringa suspensa, вважаючи родичем бузку. Лише згодом ботаніки зрозуміли, що рослина належить до окремого роду, і перейменували її на честь Форсайта. А вид Forsythia viridissima, який згодом став популярнішим садовим видом за Forsythia suspensa, до Європи привіз уже інший шотландський колекціонер рослин – Роберт Форчун, який знайшов його в Китаї 1844 року.

Як правильно посадити та доглядати за форзицією?

Форзицію в міських та сільських умовах вирощують у приватних садах, скверах та парках. Основний інтерес для квітникарів становлять терміни посадки, принципи обрізки, розмноження та підживлення, тривалість квітконосного періоду, правила поливу й освітлення, а також захворювання та шкідники цього чагарника.

Форзицію висаджують рано восени або з настанням весни. Зацвітає вона ранньою весною і радує око яскравими фарбами протягом 10-14 днів. Щоб культура розвивалася правильно, їй потрібно створити відповідні умови освітлення: квітці потрібна півтінь або яскраве сонячне світло. Форзиціям краще підходить нейтральна, слаболужна та суха земля. Поливають чагарник регулярно, у літню посуху – не рідше 1-2 разів за 30 днів. Під кожен екземпляр виливають по 10-12 літрів води. Санітарне обрізання культури проводять ранньою весною, а щоб сформувати кущ, його обрізають улітку, після відцвітання.

Форзиція розмножується переважно вегетативним способом – з використанням відведень, здерев'янілих або молодих зелених пагонів. Розмноження насінням теж можливе, проте його використовують рідко: сортові характеристики декоративного чагарника при такій техніці не зберігаються.

Форзицію підживлюють тричі за сезон. Вперше чагарник удобрюють органікою (перепрілий гній) після приходу весни. Друге підживлення проводять у квітні, вносячи в ґрунт розчин комплексних мінеральних добрив. А підгодовують культуру і втретє, після завершення цвітіння, використовуючи мінеральні суміші.

Опис чагарника

Форзиція – невисоке деревце, яке виростає до 1-3 м завишки, а його стовбур покритий корою грубої фактури, пофарбованої в сіро-коричневий колір. Просте супротивне листя не містить прилистків, хоча деякі екземпляри рослини мають трійчасте листя. Листові пластини здебільшого овальні і по краю мають зазубрини. Довжина одного листочка варіюється в межах 2-15 см. Зацвітає культура на початку весни, а квітконосний період продовжується у неї 3 тижні або довше. Квіти з яскравим жовтим забарвленням мають вигляд дзвіночка. Плоди у форзицій набувають форми коробочки, всередині якої заховане крилате насіння.

Як вирощувати форзицію?

Рання весна зі своєю похмурою та мінливою погодою навіює такий самий нестабільний настрій. І раптом серед цієї сірості з'являється яскраво-жовтий острівець теплоти – так виглядає раннє цвітіння форзиції серед міських вулиць, у весняних садах, парках та скверах. Чагарник не вимогливий до місця розташування та догляду, однак є деякі особливості вирощування, які варто знати власнику декоративної рослини:

• чагарник висаджують у вапняний ґрунт;
• форзиція – світлолюбна культура, але культивувати її можна й у тіні та півтіні;
• з настанням осені зелене листя культури стає пурпурово-фіолетовим і золотистим, радуючи око строкатими фарбами;
• яскраво-жовтий чагарник ефектно виглядає у поєднанні з темно-зеленим кольором хвойних рослин.

Два аспекти посадки декоративної культури

Посадка форзиції на присадибній ділянці ставить перед садівником два завдання:

• коли висаджувати рослину;
• як посадити чагарник.

Розглянемо кожне з них докладніше.

Коли найкраще садити форзицію?

Форзицію садять і пересаджують рано восени, поки не прийшли заморозки, або навесні. Під час осінньої посадки культурі потрібно надати достатньо часу для адаптації на новому місці до зимових холодів. Форзиції тіньовитривалі, але краще їх вирощувати на добре освітленій ділянці.

Територія, де росте декоративний чагарник, має бути надійно захищена від протягів та сильних вітрів. Бажано, щоб вона була на сонячній ділянці або в півтіні. Склад ґрунту для культури не особливо важливий, проте оптимальним для форзицій вважається суха і лужна земля. Окрему увагу слід звернути на водневі параметри ґрунту: виправити кислий ґрунт можна, перекопавши його разом із деревною золою.

Схема посадки

Посадка форзицій має кілька важливих нюансів:

• ямка для чагарника готується розміром 50×50×60 см;
• корінь рослини заглиблюється на 30-40 см;
• при посадці кількох кущів відразу ямки для них викопують на відстані 1,5 м одна від одної;
• перед розміщенням саджанця на дні поглиблення формують дренаж, який складається з щебеню та битої цегли – товщина прошарку варіюється в межах 15-20 см;
• поверх дренажу укладають шар піску завтовшки 10 см;
• наступний шар складають із суміші піску, листового ґрунту та торфу (у співвідношенні 1:2:1), додаючи 200 г золи;
• пагони квітучого чагарника поміщають у ямку і прикопують ґрунтом;
• ґрунт у місці посадки добре утрамбовують та поливають.

Догляд за рослиною залежить від часу висадки. Форзиції, посаджені навесні, наприклад, доглядають за стандартною схемою. А от культура, висаджена восени, потребує серйознішого підходу: ділянку з чагарниками обов'язково мульчують. Як укриття вибирають повітропроникний матеріал, який не дозволить квітковим брунькам, що сформувалися, запарюватися під захисним шаром у період короткочасної відлиги.

Принципи догляду

Форзиція, як і будь-яка інша садова квітуча рослина, потребує певного догляду: нескладних вимог до поливу, періодичної обрізки та розмноження, а також профілактики появи шкідливих комах та недуг.

Рослину влітку варто поливати лише у разі сильної посухи, з періодичністю 1-2 рази на 30 днів. Під кожен чагарник виливають по 10-12 л води. Догляд за культурою після поливу передбачає видалення бур'янів та гарне розпушування ґрунту: щоб забезпечити доступ повітря до коренів чагарника, ґрунт розпушують на глибину багнета лопати. Коли процедура завершена, у прикореневому колі декоративного куща формують мульчувальний шар – для цього підійде сухий ґрунт або компост.

Підживлення форзиції – важлива частина комплексного догляду. Землю насичують добривами 3 рази протягом сезону. Прикореневе коло мульчують перепрілим гноєм, який розміщують на ньому товстим шаром, після чого рослину поливають великою кількістю води. Небажано розміщувати органіку впритул до стовбура та листя чагарника. А гній тут одразу виконує дві функції: створює якісний мульчувальний шар і водночас підживлює культуру.

Комплексними мінеральними добривами насичують ґрунт у місці росту форзицій у квітні. На 1 м² території беруть 60-70 г повного мінерального добрива. Період закладки квіткових бруньок на наступний сезон у всіх сортів форзиції настає після завершення цвітіння, і саме тоді чагарнику потрібне третє підживлення – із застосуванням добрива Кеміра-універсал, по 100-120 г на 1 м² території.

Як розмножити форзицію?

Розмножувати форзицію можна чотирма способами.

• Насіння. Такий варіант цікавий більше фахівцям-селекціонерам, які самостійно вирощують розсаду квітів. Квітникарі-любителі його використовують рідко, тому що вирощена з насіння культура не зберігає сортові характеристики.
• Відведення. У літній період або на початку осені один із молодих пагонів, розташованих унизу чагарника, нахиляють до землі. Але перед цим основу обмотують дротом, а на боці, що лежатиме на поверхні ґрунту, надрізають кору. Відведення добре фіксують і прикривають живильною землею. До весни на цьому пагоні сформується коріння – його зрізають повністю та пересаджують туди, де він зростатиме постійно. Молодий саджанець зацвітає вже за рік.
• Укорінення дерев'яних живців. Щоб розмножити форзицію за такою технікою, живці зрізають із чагарника у жовтні. Після зрізання їх переміщають у садовий ґрунт, залишивши над землею 2-3 бруньки. Перед настанням зими живці захищають сухим листям, а з приходом весни листяний покрив прибирають. Живці активно ростуть протягом весняно-літнього періоду, і вже до осені квітникар отримує повноцінні пагони для нового чагарника.
• Укорінення зелених живців. Молоді живці, що не одеревіли, зрізають із квіткового чагарника у червні. Довжина кожного з них повинна становити 15 см. З пагонів прибирають нижнє листя, після чого їх поміщають на деякий час у розчин, що стимулює ріст коренів (Епін, Корневін, Гетероауксин). Після такої обробки живець висаджують у пісок або перліт усередині плівкового парника.

Практично всі техніки розмноження форзиції є вегетативними, а єдиний генеративний метод заснований на сівбі насіння.

Правила обрізки

Форзицію обрізають з метою формування молодого чагарника або омолодження зрілої рослини. Санітарна обрізка молодих кущиків передбачає видалення усохлих, підмерзлих або зламаних гілочок. А дорослі екземпляри рослини з настанням весни оглядають і зрізають з них кінчики пагонів, що підмерзли взимку.

Основну обрізку форзицій проводять улітку, після завершення квітконосного періоду. Відцвілі та здорові гілки обрізають наполовину довжини, а засохлі та старі пагони видаляють практично повністю, залишаючи лише невелику частину довжиною 4-6 см. Від цих залишків згодом відростуть молоді бічні пагони. За допомогою обрізки форзиції квітникарі регулюють її висоту та густоту, а також форму крони (вона буває у вигляді кулі або чаші).

Старі екземпляри форзиції омолоджують, обрізаючи всі пагони на висоту 4-6 см. Щоправда, деякі квітникарі роблять обрізання на 2/3 довжини з метою активізації зростання молодих гілок. Неприпустимо часто виконувати такі стрижки – це призводить до повної відсутності цвітіння, а чагарник, який часто обрізають, сильно розростається вшир. Щоб запобігти таким проблемам, форзицію омолоджують лише раз на 3-4 роки.

Яких недуг і шкідливих комах варто побоюватися?

Форзиція рідко хворіє і страждає від нападів шкідливих комах. Тим не менш, власники декоративної культури іноді стикаються з певними проблемами: наприклад, пишна крона починає в'янути ні з того, ні з сього. У такому разі рослину рятують обробкою розчином фундазолу (3-5%) методом обприскування.

Хвороба моніліоз проявляється у вигляді коричневих плям на листі форзиції. Заходи боротьби спрямовані на повне очищення уражених ділянок до здорової тканини. А ураження бактеріозом стає вироком квіткового чагарника: впоратися з цією недугою не зможе навіть найсильніший препарат, тому єдиним правильним рішенням буде викопування та спалювання хворого екземпляра разом із кореневою системою. Серед шкідливих комах небезпеку для форзицій становлять нематоди – щоб захистити від них чагарник, землю в саду знезаражують препаратом карбатіон.

Що робити після відцвітання та в'янення культури?

Після в'янення квіток на кущиках форзицій починають підготовку рослини до зимівлі. Щоб захистити культуру від сильних морозів, її прикореневе коло засипають сухим листям, формуючи шар товщиною 10 см. Гілочки рослини пригинають до ґрунту і добре фіксують, а зверху їх слід прикрити лапником.

З настанням весни укриття прибирають, стовбур чагарника звільняють від сухого листяного укриття, а гілки відкріплюють. Повне укриття з ялинового лапника формують, якщо культура молода і ослаблена. Снігову зиму форзиція може перенести і без укриття, перебуваючи під теплим шаром снігу. Однак наперед не можна передбачити, якою буде наступна зима, тож декоративну рослину краще вкрити опалим листям і ялиновим лапником.

Чому форзиція не цвіте?

Це одне з найчастіших запитань серед власників чагарника, і причин зазвичай кілька:

• рослина ще занадто молода – наприклад, форзиція проміжна (Forsythia x intermedia) зацвітає лише через 4 роки після посадки, і раніше очікувати квітів не варто;
• чагарник посаджений у щільній тіні – у затінку декоративність і рясність цвітіння значно знижуються, тож форзиції потрібне хоча б яскраве розсіяне світло, а краще пряме сонце;
• обрізку зробили не в той час: якщо зрізати пагони навесні, до цвітіння, є ризик прибрати саме ті бруньки, що мали розкритися цієї весни;
• квіткові бруньки підмерзли пізніми весняними заморозками – це трапляється, якщо рослина недостатньо захищена на зиму або зима була аномально теплою з поверненням морозів;
• чагарник обрізають надто часто – часті стрижки виснажують рослину й призводять до повної відсутності цвітіння замість стимуляції росту.

Якщо виключити всі перераховані причини, а форзиція однаково не квітне, варто перевірити коріння на загнивання: часто «невмотивоване» в'янення чи слабкий розвиток пов'язані не з посухою, а якраз із надмірним поливом і застоєм вологи в ґрунті. У такому разі полив тимчасово скорочують і розпушують ґрунт, щоб волога швидше виходила.

Сортові форми та різновиди форзиції

Європейська форзиція (Forsythia europaea) – найпоширеніший вид декоративного чагарника у наших кліматичних широтах. Чагарник з прямими пагонами невисокий і виростає максимум до 2 м. Його довгасте листя характеризується цілісним краєм і в довжину може досягати 7 см. А сам чагарник усипаний одиночними квітками у вигляді дзвіночка, що мають золотисто-жовте забарвлення.

Інші сортові різновиди форзицій менш поширені, проте їм також слід приділити увагу.

Форзиція Жіральда (Forsythia giraldiana)

На вигляд нагадує європейську, але не настільки стійка до низьких температур. Прямі стебла вкриті жовтувато-коричневою корою, мають таку саму довжину, як і в європейського сорту культури. Єдина відмінність полягає в наявності 4 граней у пагонів. Темно-зелене листя чагарника за формою нагадує еліпс і в довжину не перевищує 10 см. Зацвітає форзиція Жіральда у травні, а її квітки – великі, з перекрученими світло-жовтими пелюстками.

Поникла (звисаюча, Forsythia suspensa) форзиція

Кущ високого зросту, що виростає до 3 м, характеризується 4-гранними пагонами та розлогою широкою кроною. Гілочки чагарника згинаються дугою і поникають донизу, а їхня кора пофарбована в оливковий або червоно-коричневий колір.

Старі гілки мають звичайні листочки, але на молодих пагонах розташовуються трійчасті листові пластини. Великі квітки із золотисто-жовтими пелюстками згруповані по кілька екземплярів у суцвіття. Максимальний діаметр квітки становить 2,5 см. У квітникарстві поширені такі сортові форми пониклої форзиції:

• forsythia atrocaulis (з пурпуровими стеблами) – чагарник з листочками, що з'являються в момент розкриття бутонів, і корою насиченого червоного кольору;
• forsythia fortunei (Форчуна) – квітки цієї культури зібрані в невеликі суцвіття і мають пелюстки насиченого жовтого забарвлення, їхнє вузьке листя характеризується трійчастою формою. Пагони цього сорту дугоподібно вигинаються й звисають, а їхня кора має характерний пурпуровий відтінок, і саме за це форзицію Форчуна часто впізнають ще до цвітіння;
• forsythia variegata (строката) – чагарник зі строкатим листям, пофарбованим у жовтуватий колір, і квіточками яскраво-жовтого забарвлення;
• оманлива;
• Зімбольда;
• Форчуна, що звисає.

Forsythia viridissima (темно-зелена)

Зелені гілки цього сорту спрямовані вгору, а сам він досить високий і виростає до 3 м. Пагони рослини густо вкриті простим листям, краї якого зверху мають нерівну, зубчасту структуру. Довгувата і ланцетоподібна листова пластина має насичене темно-зелене забарвлення. Її поперечна ширина досягає 4 см, а довжина не перевищує 15 см. Зеленувато-жовті пелюстки формують гарну квітку, яка стає частиною невеликих нечисленних суцвіть. А ще ця рослина має підвищену стійкість до посухи.

Forsythia x intermedia (проміжна)

Гібрид темно-зеленої та пониклої форм форзиції. Перше цвітіння чагарника настає через 4 роки після посадки. Його максимальна висота досягає 3 м. Довгасте листя має просту форму, але у деяких екземплярів воно трійчасте. Зубчастий край листової пластини довжиною 10 см доповнюється насиченим темно-зеленим кольором, який зберігає яскравість фарб до пізньої осені. Квіти складені з пелюсток яскраво-жовтого забарвлення і згруповані в суцвіття по кілька екземплярів.

• Спектабіліс – гарний сорт форзиції, який має вигляд невисокого чагарника, що виростає всього до 1 м. Пишна крона рослини досягає в діаметрі 120 см і сформована із зелених листочків, які восени рясніють яскраво-жовтими і фіолетовими фарбами. Чагарник зацвітає в останній декаді квітня красивими квіточками, що складаються з темно-жовтих пелюсток. Його максимальний діаметр складає 4,5 см.
• Дензіфлора. Чагарник невисокого зросту (1,5 м) та діаметром крони з такими ж параметрами усипаний перекрученими квіточками, складеними з пелюсток блідо-жовтого забарвлення. Екземпляри цього сорту бояться сильних холодів та морозів. Чагарник зацвітає у травні, а тривалість цвітіння становить 2-3 тижні.
• Беатрікс Фарранд. Чагарник виростає вгору до 4 м і вкритий яскраво-жовтими квіточками, біля основи яких помітні смуги темно-жовтого забарвлення.

Forsythia abeliophyllum (біла, снігова форзиція)

Невисокий чагарник виростає до 1,5-2 м завишки. Квіти рослини сформовані з білих пелюсток, мають жовту серцевину, а бутончики, що не розкрилися, мають ніжно-рожеве забарвлення. Довжина овальних листочків зеленого кольору досягає 8 см. Влітку нижня частина листя у снігових форзицій стає пурпуровою.

Forsythia ovata (яйцеподібна)

Кущі яйцеподібної форзиції виростають невисокими (1,5-2 м). Їхня крона сформована з розлогих пагонів, покритих сірувато-жовтою корою. У літній період листочки декоративної культури забарвлені в яскравий зелений колір, а восени стають фіолетовими – ефектну зміну кольору листя цінують і любителі декоративно-листяного саду. Їхня довжина досягає 7 см.

• Голдзаубер – найпоширеніший сорт форзиції, який дуже цінний для квітникарів; пагони рослини вкриті квітами золотисто-жовтого забарвлення; морозостійка культура зацвітає в середині квітня, а тривалість квітконосного періоду становить 3 тижні;

• Тетраголд – невисокий чагарник, що виростає не більше 1 м, вкритий темно-жовтими квіточками, які з'являються в середині квітня; розмір однієї квітки не перевищує 3 см;

• Спрінг Глорі – триметровий чагарник, покритий зеленим листям, яке з настанням осені перетворюється на яскраве строкате різнобарв'я з переважанням темно-фіолетових і блідо-жовтих відтінків; рослина зацвітає у травні, покриваючись безліччю великих квіток яскраво-жовтого кольору.

FAQ

Чи можна пересаджувати дорослу форзицію на нове місце? Можна, але краще робити це восени чи ранньою весною, поки рослина не почала активно рости. Дорослий чагарник переносить пересадку гірше за молодий саджанець, тож після переміщення йому потрібен ретельніший догляд протягом перших кількох тижнів.

Скільки років живе форзиція? При регулярному, але не надто частому омолодженні (раз на 3-4 роки) чагарник здатен рясно цвісти й прикрашати сад десятиліттями – це одна з причин, чому форзицію так часто вибирають для довгострокового ландшафтного дизайну.

Чи підходить форзиція для живоплоту? Так, завдяки густій кроні та швидкому росту форзиція – один із популярних варіантів для формованого чи вільно зростаючого живоплоту, особливо у поєднанні з вічнозеленими хвойними культурами для контрасту кольорів.

Чи можна вирощувати форзицію в горщику на балконі? Технічно можливо для компактних сортів (наприклад, Тетраголд чи Новелла), але чагарнику потрібен об'ємний контейнер і захист коренів від переохолодження взимку, оскільки в горщику коренева система замерзає швидше, ніж у відкритому ґрунті.

Форзиція винагороджує мінімальний догляд максимальним ефектом: одне вдало обрізане й підживлене раз на рік деревце щовесни перетворюється на яскравий жовтий акцент, який помітний ще до того, як прокинеться решта саду. Спробуйте цього сезону висадити відразу два сорти з різним часом цвітіння – так яскравий період триватиме довше, ніж від одного-єдиного куща.